Суботній Жешув

   Бувають моменти коли хочеться відпочити від рагулів у Львові, яких останім часом стає все більше. В такі моменти я люблю їздити в Польщу. На вихідні найпростіше поїхати в Перемишль, Жешув, Краків. І якщо останій відносно далеко, то попередні на відстані кількох годин від Львова. Перемишль дуже маленький, а ось Жешув і місто побільше, і шопінг краще, і є що подивитися. Суботнім лінивим ранком прямуємо в Польщу. З погодою дуже пощастило. В таку подорожувати найкраще. Про Ряшів (українська назва міста) я вже писав тут, тут і тут.  Сьогодні вкотре прогуляємося чудовими, чистими та маленькими вуличками, подивимося архітектуру центру та вип’ємо вина в улюбленому ресторані.

1. Літній Палац Любомирських.

2.  

3. Раніше я думав, що це жилі будинки. А насправді тут базується радіостанція.

4. Стара архітектура. В нас такі ж самі будинки є.

5. Як расиво і чистенько.

6.  

7. Вхід в Ратушу. Тут засідають мер та місцева влада.

8. Бруківка рівненька. Тут вода під час дощу не застоюється та не утворює калюжі! А як чисто.

9. Головна будівля міста.

10. Пам’ятник Tadeuszu Kościuszko –  білоруському, польському і американському військовому та політичному діячеві, учаснику Війни за незалежність США, генералу армії США, організатору антиросійського повстання у Польщі 1794 року. Національний герой Польщі і США.

11. Заклади на Площі Ринок.

12. Всі перші поверхи – кафешки, ресторани та магазини. Нормальна практика.

13. Місто маленьке і спокійне. У вихідний тут аж занадто тихо та малолюдно. Часом скучно. Але так подобається, що Площа ринок не перевантажена торгашами, аніматорами, циганами та іншими учасниками туристичного життя міста. У нас так теж було колись…

14. Щось малого зацікавило в цій машині. Мені вона також сподобалася.

15. По місту чатує поліція. Відчуваєш себе в безпеці. Бо тут вона не просто тусується, а працює.

16. Синагога.

17. Заміна вікон. Не у всіх субота – вихідний день.

18. В парках не насрано. Є спеціальний смітник для “псячих справ”. В нас так не прийнято. Весною, коли розтанув сніг мої друзі, гості міста Львова, прифігіли від засраності Львова. Я теж!

19.  

20. На Ринку почалася якась двіжуха, тут же з’явилася поліція. Просто спостерігала.

21. Студенти протестували проти податків, чи що…

22. Будинок суду, тут він не такий продажний як в нас.

23. Рівненькі доріжки і розмітка, яка виглядає так, ніби її тільки нанесли.

24. А це як на мене – мегакласно! Перехід над проїжджою частиною, а не під. Підземні переходи – це жах.

25. Є ліфт.

26. Люблю скляні будівлі. Цікаво, як тут миють вікна.

27. А це "Пам'ятник революційним боям". Він був створений місцевими комуністами. З початку тут був зображений тільки солдат з прапором революції. Але після відкриття 1 травня 1974 року в народі пішов злий жарт що цей пам'ятник нагадує зовсім інше. Після чого місцева партійна влада вирішила додати до верху цього пам'ятника герб міста що додало йому ще більшої пікантністі. З тих пір цей пам'ятник став впізнаваним далеко за межами Польщі. Поляки називають його пам'ятником п…. Ну не будемо матюкатися. Про таку назву дізнався від молодої пари, яка підвозила мене автостопом.

28.

29. Живуть тут чи ні?

30. Не знаю що там, може якийсь спорткомплекс.

31. Річка Wisłok. І чудова доріжка, де можна бігати чи кататися на велосипеді.

32. Гарно розмічені дороги. Але що цікаво, саме в Жешуві мене на тротуарі збила велосипедистка. Доріжки там не було. Це було вдруге, а перший раз зачепив велосипедист в Кракові на тротуарі. Шрам на руці залишився назавжди…

33. І закінчилася прогулянка в улюбленому ресторані Hilton Garden Inn. Кава та вино. Релакс після чудового дня.

   Дякую за запрошення в поїздку Саші та Свєті. А також Міші, що знайшов час зустрітися та поспілкуватися. Жешув дуже гарне місто. Сімейне, молоде та красиве. Та я б там не зміг жити. Надто спокійно. А ось приїхати на вихідні, погуляти, пошопитися та відпочити від суєти – це воно!

Stay tuned!