Кам’янець-Подільський 2015

   Запросили нас на відкриття туристичного сезону в Кам’янці-Подільському, організованого мерією міста спільно із мережею готелів 7днів. В тих краях я ніколи раніше не був, якщо не враховувати поїздки на роуп-джампінг в далекому 2010 році.

 

А що може бути краще, ніж провести вихідні в цікавому та новому місті? Тож ми без вагань придбали квитки і з нетерпінням почали чекати вихідних. Транспортне сполучення Львова із Кам’янцем-Подільським дуже незручне. Є прямі автобуси, але вони їдуть 5-8 годин, тобто ти втрачаєш цілий день. Потяги теж ходять цікаво. В результаті щоб потрапити на ранок суботи, на початок культурної програми, потрібно було виїхати в пятницю, прибути ввечері і таким чином встигнути на всі дійства. Про покупку квитків онлайн на автобуси я вже висказав своє фе. Тепер скажу про автобуси, якими везуть Вас.

1. Автобуси із гордою назвою “Еталон”. Тільки еталон чого? Жлобства перевізників? Хоча, чесно кажучи, я очікував гіршого. Але в такому їхати 8 годин важко, а ще як напакуються… На цьому неприємні моменти закінчилися.

2. Прибули ми о 18 годині вечора і одразу заселилися в готель.

3. Хоч з дороги втомлені, але жага до нових емоцій та фотографій перемагала і ми вирушили дивитися місто. Міст, який сполучає старе та нове місто.

4. Дядя Вася дуже просив його сфоткати та відправити по інтернету на вулицю Совєтскую, я дотепер мізкую, як же це зробити 😀

5. Все дуже акуратно зроблено та красиво організовано.

6. So cute.

7. Після перетину мосту із фото 3 починається старовинна архітектура. Обожнюю таку. Це Вам не однорідні “коробки” навастроєк.

8. Церква Святої Трійці.

9. Над її входом масонське око. Останнє зустрічається ще в кількох місцях.

10. Герб Кам’янець-Подільського району Хмельницької області.

11. Рівнесенька бруківка нагадує Жешув. І площа називається Польський Ринок  😉

12. А такою архітектурою схоже на якийсь маленький Жекс чи Екс-ле-Бен у Франції !

13. Георгіївський собор — православна (до 1795 року греко-католицька) церква в Кам'янці-Подільському на Польських фільварках. У 1993—2011 роках була кафедральним собором Кам'янець-Подільської єпархії Української православної церкви (Московський патріархат).

14. А ми наближаємося до найцікавішого об’єкту в місті – Кам'янець-Подільської фортеці. Вечоріє.

15. Фортеця відома з XIV століття як частина оборонної системи міста Кам'янець, колишньої столиці Подільського князівства XIV–XV ст., Подільського воєводства XV–XVIII ст., а далі Подільської губернії (1793–1924 pp.). Входить до Національного історико-архітектурного заповідника «Кам'янець», що належить до «Семи чудес України». Острів, на якому знаходиться фортеця, оточений каньйоном, по якому протікає річка Смотрич. Вона своєю течією утворює петлю — обтікає навкруги високої гори та, не доходячи до свого річища на кілька метрів, повертає і тече далі. У тім місці, де Смотрич, обійшовши острів, утворює зі своїм річищем петлю, стоїть на розі, що утворюється двома ярами, Кам'янецький замок. З'єднується він з містом вузенькою смугою скелі, на якій збудований Замковий міст.

16. Поки я біг робити цей кадр, вивалявся в траві, прийшлося прати джинси і сушити всю ніч 🙂

   Такою маленькою та цікавою прогулянкою завершився важкий день п’ятниці, більшу частину якого ми тряслися по українському бездоріжжю. Якщо раніше найгіршою дорогою вважав напрямок на Івано-Франківськ (так, саме напрямок, бо місцями там немає навіть асвальтового покриття), то тепер в моєму топі дорога на Тернопіль, яку зараз посилено ремонтують. Побачимо 😉

   Субота розпочалася дуже рано із мега смачного сніданку та походу в мерію Кам’янця, де розпочинався Туристичний Форум.

17. Реєстрація учасників. Представники преси та блогери.

18. Публіка займає свої місця, через кілька хвилин нам розкажуть, що цікавого місто може запропонувати туристам.

19. Прогресивний мер Кам’янець-Подільського – Михайло Сімашкевич.

   На Форумі розповіли багато цікавого і скажу Вам, що місто має великий потенціал. Вони все правильно роблять. А я дуже хочу політати на повітряних кулях. Така атракція має запуститися із середини травня.

20. Яка краса!

  А ми пообідали і для нас влаштували цікаву розвагу. Квест. Спершу я віднісся до цієї задумки скептично, та потім ганяв як дурний 🙂 Суть в наступному: є дві команди, яких ознайомили з історією міста, дали перше завдання і пустили у вільне плавання. В кожному завданні описано якісь історичні факти і якщо Ви уважно слухали історію, то не складно буде розгадувати пазли. В процесі проходження квесту Ви відвідуєте найцікавіші місця старого міста та знайомитеся з легендами Кам’янця. Фух. Це було дуже круто!!!

21. Наша команда жовтих.

22. Загадку отримали – вперед!!!

23. Для отримання наступної потрібно виконати завдання, які Вам поставлять. Станцювати, заспівати, намалювати, вирізати і т.д. Драйвово і дуже весело 🙂

24. Затишний двір. Наше наступне завдання десь там, але до нього ще потрібно знайти дорогу.

25.

26.

27. Підйом до Замкового мосту.

28.

29. Тільки справжній богатир може витягнути меч із каменюки.

30. Пейзажі просто казкові.

31. “Маленька” кастрюлка борщу. За пів дня такі чани із борщем та баношем туристи опустошають.

32. Майже на фініші, від цієї красуні я отримав останню загадку.

33. Команда жовтих прийшла першою та перемогла!

34. Нас вітав мер міста на сцені. Вручив диплом та сертифікат на боулінг.

35. Команда переможців. До фінішу дійшли не всі 🙂

36 🙂

37. Місто патрулює міліція на конях. Таке не кожного дня побачиш. А тут є 🙂

38. На вечір мерія міста організувала учту. Що таке УЧТА? Цього серед нас не знав ніхто. А це урочистий обід, сніданок або вечеря, що влаштовується на честь кого-небудь або на відзначення якоїсь події.

39. Тости за гарне місто та гостинних мешканців.

40. Поїхали!

41. Тим часом концерт продовжувався,

42. …люди розважалися, хто на що гаразд.

43. А нам на честь перемоги в Квесті міський голова вручив сертифікат на боулінг в готелі “Клеопатра”, який отримав в свій час від Олі Фреймут та програми Ревізор золоту та срібну нагороди.

44. 2 години драйву. Знову переміг, хоча в той вечір боулінг йшов погано, далися взнаки денні навантаження по квесту 🙂

   Після боулінгу пішли на чай та спатки, так як день був насичений подіями та фізичними навантаженнями. Попереду залишався ще один день який ми провели гуляючи по місту та фортеці. Про Замок в Кам’янці та наш готель я розповім в наступних постах. Добиралися до Львова двома маршрутками, автобусами це назвати важко. Екстремально. Ну але як є 🙂 А ось блогерам з Києва пощастило більше, в них є прямий нічний потяг о першій ночі. Можна було погуляти до пізнього вечора, потім ліг спатки і чік – ти вже вдома 🙂

   Як показує практика в Україні є багато цікавих міст та місцевостей для подорожей, частина із яких може конкурувати із забугор’ям. Треба розвивати внутрішній туризм. Подорожуйте!