Вже згадував про Грузію та переліт туди. Покупка квитків була спонтанною, хоч і завчасною. Далі, як завжди мало йти планування подорожі, маршруту, бронювання житла, тощо. Зібрали компанію на 4 особи, машина напрокат та покатушки по цікавинках країни, що встигнемо за тиждень. Але це була перша подорож за багато часу, перебіг якої я не планував взагалі. Ні маршрут, ні житло, ні місця та міста. Відомо було лише одне: приїжджаємо в Тбілісі, ночуємо, 1 день гуляємо по місту, а тоді, в залежності від настрою та погоди, подамося далі. А все тому, що ми, завдяки нашій подрузі Юлі Карнаух (через яку вся ця поїздка і відбулася), познайомилися із цікавою людиною та чудовим гідом Георгієм Хучуа, який живе у Тбілісі, та якому довірили планування та організацію подорожі. І це було дуже правильне рішення, про яке ми ніразу не пожалкували, а тільки були безмежно задоволені результатом. Забігаючи наперед скажу, що плануємо знову відвідати Грузію в компанії з Гією.
До моменту вильоту наша компанія із 4 чоловік збільшилася до 7 із гідом включно. Виліт був з Києва. Ми з Вікторією прибули скандально відомим поїздом "Інтерсіті" (їхали ним вперше), погуляли з подругою по столиці нашої неньки, а в обумовлений час нас підібрали друзі машиною і ми вирушили в аеропорт Бориспіль. Переліт пройшов чудово, незважаючи на те, що ми сиділи в різних рядах, а навколо кричали маленькі діти 🙂 Прибули ми в Тбілісі пізно ввечері, заселилися в квартиру і пішли спати, так як вранці мали йти дивитися місто, а ввечері зустрітися із Гією в ресторані та домовитися про старт нашої експедиції. Так, саме так я назвав нашу мандрівку, оскільки такий формат подорожі для нас із Віко був вперше. Ми весь час пересувалися машиною, роблячи зупинки на оглядини цікавих місць та ночівлю, а далі знову в авто та вперед. Нашим автомобілем був Mitsubishi Delica – ацкій вєздєход. Про таку я раніше навіть не знав, а в Грузії це прям національна машина, їх дуже багато і власники стараються приробити до них по максимуму примочок. А, ще в Грузії ну ДУЖЕ багато машин із правостороннім кермом. Їх імпортують з Японії через Батумі, так як праворульні машини не заборонені законодавством, на відміну від України, де машини з правим кермом можна зустріти в Одесі по старій пам'яті. Щось я відволікся.
Багато побачити в Тбілісі ми не встигли, але воно встигло зачепити. В першу чергу людьми, які є дуже добрими та усміхненими. Жили ми в центрі міста. Спершу вирушили в стару частину. Що одразу кидається в очі, так це те, що тут присутній і совок, і сучасність, і трущоби. Мені таке не надто подобається, але в цьому є свій колорит. Про трущоби та наше знайомство з одним "закинутим" будинком розповім наступного разу, а зараз кілька світлин міста, яким його побачив я.
1. Вуличка, де розташувалася наша квартира.
2. Сходи в помешканна. Цікаво, як сюди видряпуватися після кількох літрів вина та десятків хінкалі…
3. Перше, що побачили вранці з вікна. Сірчані бані. Треба буде якось туди сходити.
4. Чурчхела. Цей смаколик ми полюбили ще зі Стамбулу.
5. Церква Метехі і пам'ятник Вахтангу Горгасалі.
6. Фортеця Нарікала.
7. "Міст Миру" через річку Кура (Мткварі) з'єднує вулиці Іраклія II і парку Ріке.
8. Чудова та цікава споруда. Обійшли його зі всіх сторін. Ненависники називають його "прокладка"… 😀
9. Довжина моста 156 метрів.
10. А ось цей "лук" мені схожий на наш Високий Замок у Львові.
11. Є канатна дорога, але ми не піднімалися на гору. 
12. Велетенські "Дві Труби" – це будівлі нового Театру музики і драми та Виставковий зал. Проект не закінчений.
13. Президентський замок. Вартість проекту 20 лямів баксів. Для його будівництва Саакашвілі зніс кілька старих кварталів.
14. Рональд Рейган і цитата "Кожне покоління має дбати про збереження свободи". Приурочений до 20-річчя розпаду СРСР. Рейган є символом припинення "холодної війни" і руйнування "залізної завіси ".
15.
16. Сіонський собор, колишній Кафедральний.
17. Зроблено в Грузії 😉
18. Краса!
19. Люди дуже привітні. Непомічав такого, щоб починали злитися на фотозйомку. Чого в Україні дуже багато. 
20. Елементи сторого міста.
21. 
22. Перекусити хачапурі та хінкалі з вином ми пішли в Ресторан "Мачахела". Дуже рекомендую! Мегасмачно та хороші ціни. Фотки їжі тут постити не буду, зазвичай роблю це в своєму instagram під час подорожей 😀 Підписуйтеся 😉 
23. No photo! 
24. Небезпечні люки зустрічаються по місту. В нас таке швидко виправляють. Маю досвід.
25.
26.
27. Міст закоханих.
28. Тут дуже красиво.
29. Думаю, цікаво жити над обривом.
30. Просто дух захоплює. Хочу там квартиру.
31. Любитель екстриму. 
32.
33. Будинок Юстиції – державна установа Грузії, особливість якої полягає в концентрації ряду державних послуг в одній будівлі. 
34. Тут Ви можете вирішити дуже багато запитань: зареєструвати фірму, відкрити банківський рахунок, одружитися, тощо. Ми вирішили подивитися, як там всередині. Заходимо? 😉 
35.
36.
37.
38.
39. 
40. Грузинські Свідки Єгови.
41. Далі ми пішли на Блошиний ринок на Сухому мосту. Про це розповід в другий раз.
42. Ось таке воно цікаве та різноматне Тбілісі. Шкода, що мало встигли, але це була ознайомча прогулянка. Коли готував пост, перечитав купу інформації і склав список, що відвідати в наступній поїздці в Тбілісі, а вона незабаром точно відбудеться, не сумнівайтеся. 😉 
Попереду багато цікавих історій та красивих фотографій із гірської та не тільки місцевості Грузії. Так що Stay Tuned!
P.S. Получилося трохи сумбурно, писав із сильною мігреню : )
