Найзахідніша точка Європи. Cabo da Roca

   Ми зупинилися в нашій розповіді на старті маршруту в Мис Рока. До того побували в Палаці Пена і повернулися на Залізничний вокзал Сінтри, звідки, по тим же квиткам, про які розповідав, вирушили на 403 автобусі в дорогу. Автобус 403 курсує між Сінтрою та Кашкайшем. Тож на ньому доїхати на Мис Рока можна з обох міст. Час в дорозі тривав близько години, точно не скажу, так як не слідкував. Сама дорога – серпантини 🙂 А водії автобусів так швидко та впевнено їдуть, кружляючи поворотами, що не кожна людина це витримає…

 Попередні пости про Португалію 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7.

   Та всьому в цьому житті настає кінець і ми ступили на землю в точці призначенняя. Добре, що завбачливо взяли теплі речі, що і Вам раджу, якщо зберетеся туди: обов’язково куртка, шапка чи капюшон. Вітер дуже сильний, буває так, що з ніг зносить. Обійшовши автобусну зупинку нам відкрився такий краєвид.

Cabo da Roca

Cabo da Roca (Мис Рока) є крайньою західною точкою Європи та континенту загалом, місце, яке колись вважалося краєм землі. Далі розкинувся Атлантичний океан. Якщо б переплисти його, то можна потрапити в США, в Нью-Йорк ну чи ближче, на Азорські острови 🙂 Мис Рока знаходиться на території Португалії. Від Сінтри це 18 кілометрів, від Лісабону 40. Територія навколо називається Національним парком Сінтра-Кашкайш. Координати 38° 46′ 51″ N, 9° 29′ 54″ W.

Caba da Roca Map

Мис Рока – це 140 метрова скеля над океаном. Тут є маяк, побудований у 1772р.маяк мыс рока

і пам’ятник, що повідомляє про найзахіднішу точку Європи,пам'ятник мис рока

містить викарбований рядок з вірша Луїса де Камоенса, португальського поета 16 століття, підтверджує незвичайність та чарівність цього місця: «Onde a terra se acaba e o mar comeca….» — «Де закінчується земля і починається море…». пам'ятник cabo da roca

Це місце дуже полюбляють туристи і його вносять практично в усі екскурсії. Пощастило, що ми приїхали міським автобусом, з невеличкою кількістю людей, які поїхали далі в Кашкайш, а інші автобуси Hop-On Hop-Off закінчили екскурсії та поїхали геть, тож ми були практично самі. IG4U2044

Океан. Видовище заворожує своєю величчю.IG4U2041IG4U2042

Доріжка до скель.дорога Cabo Da RocaМис Рока

Океан.Атлантичний океанАтлантический океанIG4U2070IG4U2073

Гарні фото потребують жертв. Поки ми там були, то кілька різних компашок фотографувалися біля самого обриву. Нехтуючи безпекою. Я вважаю, що не варто так. Це ще квіточки. Були безстрашніші дівки. Зверніть увагу на доріжку за ними, яка йде вправо.IG4U2112

ось трішки.IG4U2082

Цей хлопець пішов тією доріжкою. Страшнувато. Бачите? на камені викарбувано “Зенит” 🙂IG4U2107IG4U2119

Хіба не краса?IG4U2128

МаякIG4U2135IG4U2137

Кажуть, що більше відчуваєш, що ти на краю землі на мисі Сау Вісенте (Cabo de Sao Vicente) в Алгарве. Нам в цій поїздці там побувати не вдалося. Та наступного разу, коли ми будемо в Португалії, а він обов’язково буде, ми внесено той мис в список відвідин.IG4U2141

Місцевий мешканець. Сторож напевно, спить же на роботі ;)))IG4U2145

Вигляд з головних воріт. Не вистачило кута об’єктива. З новим такого, сподіваюся, не буде.IG4U2147

Автобусна зупинка та сувенірний магазин.IG4U2152

Після Мису Рока в нас ще залишився час. Тож вирушили в Кашкайш на автобусі 403. Збиралися потрапити в Boca do Inferno. Автобус прибуває на Автовокзал Кашкайшу, який знаходиться біля Залізничного вокзалу Кашкайш та має вихід до торового центру Cascais Villa. В останньому ми поїли та вирушили по навігації  до “Пащі Диявола” пішки. Поки туди йшли, то на дворі вже стемніло.

Знаки пішоходного переходу підсвічуються.IG4U2163

Дуже гарні роздоріжжя. Розвинута інфраструктура.IG4U2166

Ось ми і на місці. Та вже нічого не видно. Самого Boca do inferno не побачили. Ну повна темрява. Вирішили познімати на великій витримці. Так як штатива не взяв, то камери ставили на бордюри та паркани.IG4U2176

Що це за маяк вдалині?IG4U2190

Доріжка до оглядового майданчика.IG4U2194

Ми десь звідти прийшли.IG4U2195IG4U2200IG4U2201 Місцеві рибалки.IG4U2208

Час повертатися, бо незабаром останій автобус на Сінтру. А звідти на електричці додому, в Лісабон. Вже їдучи 403 автобусом по серпантинах, я взнав від Юлі по viber, що можна було сісти на електричку в Кашкайші і хвилин за 20 бути в Лісабоні. 🙁 А тут  їхав знову на Мис Рока, потім в Сінтру, а звідти….Серпантини, втома. Важко було. Так і не побачив міста та “Пащі Диявола” вирішив ще раз поїхати в Кашкайш, та вже напряму. Із вокзалу Rossio.

Stay tuned:)

Долучайтеся у Facebook

та отримуйте все найцікавіше у власну стрічку новин!

 

Subscribe!