Львів непопсовий: Тюрма на Лонцького

   Сподіваюся, Ви читали мій попередній пост із проекту Непопсовий Львів, який викликав ажіотаж серед читачів. Продовжимо? Та сьогодні розмова піде вже про іншу місцину, яка є менш емоційно важкою, як на мене, хоча як сказати…  Кілька років тому мене подруга запитала, чи я був у тюрмі на Лонцького. Соромно зізнатися, але до того моменту я про таку навіть не чув, але взяв на замітку, щоб побувати там. І ось під час перебування друзів-мандрівників у Львові запропонував туди сходити. Адреса розташування – вулиця Степана Бандери, 1. Зараз там музей Меморіал пам'яті жертв окупаційних режимів. Вхід безкоштовний. Крім того проводяться безкоштовні екскурсії, на яких гід розповідає про історію тюрми. Меморіал можна відвідати щодня з 10:00 до 17:00, а для груп понад 10 осіб екскурсії проводяться за попереднім записом в будь-який робочий день тижня. Коротко історію тюрми можна переглянути на вікі, наприклад, чи в інших інтернетах.

1. Величезна будова містить в собі сам музей, міліцейську частину та ще невідомо що 🙂

2. Вхід зробили із колишньої вулиці Лонцького, тепер Брюллова. Під час функціонування тюрми тут також був вхід

3. 

4. Коридор другого поверху.

5. Експозиція пам’яті Небесній сотні.

6. В’язниця розрахована на 1500 людей. Але на початку війни у 41 році в’язнів було значно більше. У червні місяці за кілька днів ростріляли понад 4 тисяці людей, з них 1681 були звідси. Коли йдеш коридорами, то навіть не віриться, що колись тут таке відбувалося. Що ці камери бачили стільки смертей!

7. Тим часом спускаємося на перший поверх, де знаходився карцер та камери смертників.

8. В’язниця майже не змінилася з тих часів. Тут так як і колись. У всіх камер збережено оригінальні двері з засувами. Такої кількості автентичних дверей немає навіть у Музеї жертв геноциду в місті Вільнюс. Ліворуч списки смертників, які були розстріляні. Праворуч фото з євромайдану.

9. Фотолабораторія. Ліворчу шафа, яка пережила всі окупаційні режими, які панували у в’язниці.

10. Фотографії в’язнів.

11. Туалет. Ось в таких умовах тут утримувалися найбільші вороги влади. Серед яких був і Степан Бандера. Підлога та стіни з бетону. І в камерах першого поверху також.  На таку не ляжеш. В камерах дуже холодно. На ніч в’язням видавали дерев’яні щити із дощок, щоб можна було поспати і тут же викликали на допити. Вдень щити забирали. Таким чином люди не могли спати!

12. Вихід в двір.

13. Ось так тут було колись. Гори трупів, частина з яких захоронено прямо в дворі.

14. А ось так зараз. Похмуро. Стіни мовчать, та вони знають багато таємниць, про які людство ніколи не дізнається.

15. Під цією стіною теж поводилися розстріли. 

16. Екскурсія.

17.

18. А це двері до пропускного пункту. В них багато людей заходило, та мало хто виходив…..

   Після відвідування таких місць розумієш, наскільки в світі людське життя нічого не варте. Амбіції одних можуть послати на смерть тисячі інших. Миру нам, та довгого і щасливого життя!