Дрібниці європейської реальності

   Часто ми оперуємо таким поняттям, як рівень життя. Говоримо, що в цій країні він високий, а от у тій низький. Що ж під цим мається на увазі? Є загальноприйнятий “збірний образ” різних факторів, що включає достаток, медицину, безпеку для громадян, дотримання прав людини і т.д. Але в чому це все можна помітити? Адже акуратний, красивий квартал ультрасучасних або, навпаки, унікальних старовинних будівель може існувати в будь-якиї, навіть самій злиденній країні. І, глянувши на фотки цього кварталу, ми можемо помилково сказати, що рівень життя в цій країні високий, хоча в реальності переважна більшість населення країни може жити в трущобах. Будь яка, навіть сама злиденна країна, може з яких-небудь своїх міркувань виділити кошти на побудову сучасного стадіону, аеропорту, будівлі тощо, дивлячись на який, знову ж таки, створиться ілюзія багатої в цілому країни і, отже, багатства її громадян. Столиця або великі міста країни можуть виглядати як з голочки, при цьому глибинка та периферія буде жити в убогості із рівнем життя, який не змінився з 19-го століття. Тому, мені здається, найбільш добре про якість життя переважної більшості (а не її жменьки обраних) громадян країни говорять дрібниці. Що саме з цих дрібниць, як з крупинок, можна скласти реальну картину про якість і рівень життя (а не про красу вибраних фотографій або монументальності обраних об’єктів). Ці дрібниці можуть бути малопомітними або не дуже, можуть зустрічатися рідко або, навпаки, постійно потрапляти на очі, таким чином вислизаючи з нашої уваги (сприйматися як належне), це можуть бути фізичні об’єкти або події, якісь інші аспекти повсякденного життя …

Отже, дороги. Дороги, традиційно, хороші у всіх країнах Євросоюзу. Починаючи від Німеччини і закінчуючи самими “бідними” країнами на зразок Угорщини. Спочатку, коли в’їжджаєш в ЄС, вони кидаються в очі, тому що контрастують з українською реальністю, потім звикаєш і не помічаєш. Європейці ставляться до хороших доріг як до природного і обов’язкового атрибуту і яма на дорозі у них викликає приблизно ту ж реакцію, що і скажемо дірка в даху житлового будинку. Тобто те, з чим нормально жити неможливо і що обов’язково має бути виправлено.

Дороги в Європі виглядають так:

1.

2.

3.

   Дорожнє полотно без вад і рівне в усіх відношеннях – без різких поворотів і різких підйомів / спусків. Сотні тисяч кілометрів таких доріг! Мені страшно навіть уявити, скільки коштів йде на те, щоб зрізати тисячі пагорбів і засипати тисячі низин тільки заради того, щоб дорога не повторювала рельєф місцевості і була більш комфортною. Причому це стосується всіх доріг – починаючи від автобанів і закінчуючи сільськими дорогами, які відрізняються від автобанів тільки кількістю смуг і наявністю світлофорів / переходів / переїздів через них. Ось звичайна сільська дорога в звичайному селі Польщі:

4.

Ідеально рівне полотно з тротуаром. В селі, Карл!

5. Дороги часто обгороджені звукоізоляційними щитами …

6.

7.  … які в межах населених пунктів доходять до 5-6 метрової висоти.

8. Перебуваючи за такими щитами відчуття таке, ніби траса десь за півкілометра, а не в 2-х метрах від тебе. Спів птахів чутно куди голосніше, ніж віддалений гул машин десь на фоні.

9. Причому щити обладнані чи то сигналізацією, чи то підігрівом!

10. Але в деяких місцях незадоволені навіть цим! Деякі ділянки доріг закриті взагалі як куполом, щоб звести до нуля рівень шуму і викид шкідливих речовин в атмосферу (зроблена спеціальна примусова вентиляція з фільтрацією повітря)

(перепрошую за якість фото)

11.

12. Ось звичайне перехрестя сільської дороги з третьорядною дорогою в Польщі. Зверніть увагу на миготливий знак “Стоп” (ще один дублюючий звичайний, плюс ще один був за кілька сот метрів, що попереджає про перехрестя. Не помітити його просто неможливо), який живиться електрикою, яка виробляється сонячною батареєю і вітряком на стовпі.

13. Вітряк знаходиться на сусідньому стовпі, який теж “прикрашений” сонячними батареями, ціла міні-електростанція для “пересічного” перехрестя в глушині!

Це перехрестя в селі! І таких перехресть напевно десятки тисяч по одній тільки Польщі.

14. До речі, з приводу села. У селах ще є гідранти (у нас багато де в селах є гідранти? У нас вони не у всіх великих містах є). Що наводить на думку, що швидше за все в селі ще є і водопровід, і каналізація! Це не передмістя мегаполісу, це звичайне польське село!

Про відвідини цього села можете почитати тут.

15. Іноді зустрічаються і ось такі мости через автобани. У деяких місцях вони знаходяться через кілька кілометрів один від одного.

16.

Начебто міст як міст, нічого примітного. Але якщо придивитися, видно, що там немає дороги і посаджені дерева. Тому що міст зроблений для тварин! Так-так, саме для тварин і тільки, щоб тварини могли перетинати автобан! Тисячі таких мостів тільки по одній Польщі зроблені для переходу тварин! Ширина моста, до речі, метрів 20-30. Також зверніть увагу, дорога обгороджена парканом, і так майже скрізь. Мені навіть страшно уявити, скільки всі ці дороги, мости, огорожі, звукоізоляційні щити, та інша дорожня інфраструктура коштує грошей. І будують же, причому будують активно, у нас будують 10 км нової жахливої дороги і це чи не будівництво століття, у них тисячі на рік на порядок кращої якості і не ниють, що грошей немає.

До речі, переходи для людей теж роблять “як для людей“. Наприклад, щоб не обтяжувати людей підніматися-спускатися по сходах надземного переходу їх піднімає ескалатор. При цьому, щоб ескалатор не працював постійно, він вмикається тільки тоді, коли до нього підходиш (і то в потрібну сторону). Дрібниця? Так. Чи складно реалізувати? Ні. Але у них це зроблено, а у нас немає. Причому в більшості випадків немає як ескалатора, так і надземного переходу, а то й навіть зебри через проїжджу частину.

17. Гамбург, Німеччина

18. Переходи через автобан виглядають приблизно так. Зверніть увагу, що піднятися можна як і по сходах, так і по спуску (наприклад, на велосипеді або інвалідному візку). Щоб хто-небудь ненароком не випав через перила, або не кинув що-небудь на дорогу – частина над трасою додатково обгороджена щитами.

19. Взагалі для забезпечення безпеки руху в “загниваючій” зроблено дуже багато чого – починаючи від таких ось переходів і обгороджених доріг і закінчуючи дзеркальцями, встановленими на крутих поворотах.

20. Ну і звичайно ніякі методи не допоможуть, якщо водії не ставляться до дотримання ПДР з усією серйозністю. Ось наприклад звичайне перехрестя в Ганновері. Зверніть увагу, де зупиняють свою машину на світлофорі в “загниваючій” і згадайте, де у нас.

21.

22. Польща.

23. Паркуються також за правилами. Ніхто навіть колесами не заїхав на тротуар (Гамбург, Німеччина).

24.

25.

26. Правда не знаю, що більше водіїв мотивує на дотримання ПДР – свідомість чи неминучість покарання. Один ось у Вроцлаві (Польща) мабуть вирішив, що так як у нього машина не з дешевих, то на нього закони не поширюються. Але поліції глибоко пофіг, хто ти, які в тебе зв’язку і скільки у тебе грошей. Шкода, не помітив чиї номери перед тим, як їх зняли.

27. А взагалі ПДР навчають з дитинства. В принципі у нас це теж декларується, тільки на практиці це не робиться. А ось у Європі до цього підходять з усією грунтовністю, навіть для цього залучають поліцію (хто-небудь може уявити, щоб у нас міліція навчала дітей ПДР на практиці?)

28. На наступному фото Берлін. Сині труби – це тимчасові труби, по яких женуть подрібнене будівельне сміття, змішане з водою. Тобто бетон, цегла та інше подрібнюють, змішують з водою і переганяють по трубах на станцію подальшої фільтрації та очищення води вже від цього будівельного сміття. Все це щоб не ганяти вантажівки з будівельним сміттям по місту!

Не знаю, що естетичніше виглядає – катання туди-сюди вантажівки з будівельним сміттям чи тимчасові труби, але зовнішньому вигляду оточуючого тебе простору намагаються надати значення. Наприклад, дуже люблять квітами прикрашати фасади будинків.

29. Вернігероде, Німеччина.

30.

Також дивіться мій пост про невелике німецьке містечко Вернігероде.

31. Онфлер, Франція.

32. А наступне фото – це не Греція і не Іспанія. Це Ганновер, Німеччина. І пальми в “горщиках”. Так, кілька десятків тонн кожна з них. Це їх потрібно навесні вивезти на набережну, встановити, а восени навпаки, завантажити і відвезти кудись в оранжерею. У нас таке можливо? Ні. А чому? Тому що це вимагає витрат і не приносить грошей (на відміну від якої-небудь каруселі або ларька з пивом), а лише витрати. Але в Європі держава для людей, а не навпаки.

33. Держава для людей – це в тому числі і турбота про всіх громадян з інвалідами включно. Інвалідів на вулицях набагато більше, ніж у нас. Але не тому, що їх там більше, а тому, що вони ведуть повноцінне, наскільки це можливо, життя, а не сидять у хрущовках під замком. Тому що там зроблено все для їх зручності.

34. Держава для людей – це також і безпека. Ось людина просто кинула рюкзак посеред вулиці і відійшла щось пофотографувати.

35. Або полізла на гору дивитися замок (Зальцбург, Австрія)

36. Також можна помітити залишені на ніч на вулиці стільці (Гамбург, Німеччина).

37. Машини (Париж, Франція). Вікна відкриті навстіж і машина залишена на ніч.

Іноді таке відчуття, що злочинності немає взагалі.

38. Дбають також і про екологію. Вітряки майже по всій Європі.

39. Електромобілі.

А воду можна пити прямо з крана без жодної шкоди для здоров’я 🙂

Stay tuned!