Вулкани: Малюк Krakatau

   Кожного разу, коли потрапляю в Індонезію, доводиться лізти на вулкан – як не до кратера, то дужу-дуже близько. Встояти проти цієї величної краси неможливо і завжди хочеться доторкнутися хоча б зовсім ненадовго…

На острові Суматра завершувався третій місяць моєї подорожі по Південно-Східній Азії. З міста Бандар Лампунг, в південній частині Суматри, через пять днів після прильоту, я мала повертатися назад до Європи. За цей короткий час треба було вибрати щось цікаве, таку собі вишеньку на торті всього побаченого за останні 82 дні. Тому вирушаю на південь острова в місто Каліанда для підготовки до зустрічі з легендарним вулканом. На автовокзалі в Бандар Лампунг сідаю на рейсовий автобус, проїзд до Каліанди коштував 25 000 рупій ($2), дорога зайняла близько 3х годин.

Вулканів насправді два – Кракатау (“мама”) і Анак-Кракатау (“дитя”). “Мама” Кракатау – це колишній вулкан, який самознищився на 2/3 і розколовся на три частини у 1883 році. Тоді на цьому місці, що знаходиться безпосередньо над стиком Євразійської та Індо-Австралійської літосферних тектонічних плит, сталося одне з наймасштабніших вулканічних вивержень в історії людства. Вибух спричинив грандіозне цунамі, яке вбило десятки тисяч людей і змило з лиця навколишніх островів близько 300 населених пунктів. Очевидці фіксували, що ударна хвиля тоді обійшла планету не меньше семи разів.

1. Профіль одного з трьох уламків “мами” Кракатау.

Анак Кракатау (“Дитя”) – це молодий вулкан 1930 року народження, який тоді вперше висунувся з води на кілька метрів і продовжував рости достатньо швидко, щоб хвилі не змили його назад в море. Вулканологи передбачали його народження як наслідок самознищення Кракатау у 1883 році і постійної підводної сейсмічної активності на цьому місці.

– Кракатау, Індонезія (фото Wikipedia)

Отака передісторія – тепер до практичної частини під назвою “Як потрапити на Кракатау з Суматри”. В Каліанді, де я оселилася на той час, не було жодного білого туриста. Тобто інколи вони там бувають, але в основному місто популярне для відпочинку серед індонезійців. Там є багато дорогих готелів і баз відпочинку, де періодично влаштовують тури на катерах до Анаку. Бюджетний варіант туру вдалося знайти лише в готелі Beringis – там рибальський човен з мотором і гід коштує 950 000 рупій (зараз близько $75). В інших готелях міста ціна нижче 3 млн. рупій не опускалася. Човен від Beringis був зовсім невеликим і зручним при умові присутності не більше двох пасажирів. Рятувальні желети були, одягнути ніхто не пропонував. Дорога до вулкану по Зондській протоці зайняла близько трьох годин. На початку листопада хвилі були ще досить невисокими, погода сонячною, але і при цьому сухою на мені залишилась лише спина під рюкзаком. На одязі потім залишилось повно розводів від морської солі – “занурення” пройшло по повній.

2. Anak Krakatau

3. Найдешевший транспорт на маршруті Каліанда – Анак Кракатау.

4. Пляж вулканічний.

5. Хвилин 10 через ліс пробирались до підніжжя вулкану.

6. Слабкі виверження трапляються часто – скрізь повно кристалізованих доказів.

7. Далі мій гід йти відмовляється – боїться розізлити вулкан. За хвилину до фото він кинув в сторону вулкану живого краба, схоже хотів “задобрити” стихію.

8. Піднялася трохи ближче, тут вже гарячіше в ступні.

9. На горизонті один з уламків “мами” Кракатау.

10. Поїхали на морську прогулянку навколо острова і заодно на реєстрацію в місцевий пункт поліції.

11. Прогулянка навколо вулкану.

12. Прогулянка навколо вулкану.

13. Прогулянка навколо вулкану.

14. Прогулянка навколо вулкану.

15. Повертаюся назад в Каліанду.

   Дорогою назад в Каліанду море було набагато спокійнішим, хвиль майже не було, а от сонце пообіді стало нестерпним. На човні не було від нього жодного захисту і рятував тільки універсальний баф. А загалом поїздка була дуже живою, насиченою і, водночас, довга морська прогулягка дала можливість повністю відключитись від постороннього і відпочити.

Малюк Anak Krakatau тим часом підростає, щороку в середньому на 7 метрів і зараз вже перетнув помітку 300м. Така вже доля в нього, що рано чи пізно він голосно нагадає про себе всьому світу. Так, як колись це зробила Кракатау у далекому 1883…

Автор Наталя Столяр.