Подорож в Амстердам

   Поїздка в Амстердам планувалася давно та кожного разу щось ставало на заваді: то не було компанії, то ще щось. Мав їхати в березні, потім у травні. І ось в липні спонтанно вирішили із моїм другом Богданом, в четвер, що в суботу вже в дорогу. Спочатку планували два тижні кататися автостопом Європою до Італії, та потім все ж Амстердам. Дорога мала складатися із автостопу до Катовіце, а звідти літак в Ейндховен. Далі теж автостоп. Було зарезервовано готель easyHotel Amsterdam  за 149 євро на 3 ночі та квитки WizzAir із Катовіце в Ейндховен та назад 3058 грн. Як все було читайте далі 🙂

   Суботнього ранку зустрілися ми на залізничному вокзалі Львова, звідки їде маршрутка до кордону у Шегині. Квиток в одну сторону коштує 26,5 гривні з людини, якщо брати в касі та 23 гривні у водія. На вулиці дощило, така погода ускладнює автостоп. Переїзд до Шегині пройшов досить швидко і о 12 годині дня ми були на пішому переході кордону. Українську сторону пройшли дуже швидко і без проблем, а ось на польській простояли дві години. Стояти в черзі  – це я Вам скажу непросто. Контингент збирається дуже різношерстий, всі починають туснутися, хамити і так далі. А ще дощ, парасолі….Ой. Я зробив зауваження тітці, що вона смітить насінням і тут її понесло, вона стільки всього висказала 🙂 Далі відкрили браму, всі почали як ненормальні бігти, та ми поперед себе нікого не пропустили! Пройшли кордон. Біля кордону всі ці “човники” продають горілку та сигарети. Ми трішки відійшли по трасі і перша ж машина зупинилася та довезла нас в Перемишль. Далі іншими машинами ми таки добралися до Кракова. Це був останній пункт на суботу. Загалом ми добиралися 6-ма машинами та трохи йшли пішки, так як в місті немає сенсу стопити, бо більшість машин не зупиниться. Раджу до автостопу готуватися, та про це потім. В Кракові ми знайшли хостел недалеко від центру за 140 злотих. Кращі варіанти вже просто не мали місць. Нуступного дня, в неділю, трошки погуляли по центру та поїхали автобусом в аеропорт Кракова.

   Від аеропорту пішки подалися на автобан. По автобану не можна ходити. Коли ми підійшли до нього, нас зупинила охорона, Богдан каже, що йдем у поліцію. А там далі дійсно відділок. Тож ми стали під самими вікнанм поліції та почали стопити.

   Я не вірив, що тут хтось зупиниться, але через 7 хвилин зупинилася жіночка із Вроцлава із собачкою Нелею, на ламаній російській, запитала чи можна нам довіряти і повезла. Взагалі, коли їдеш автостопом, то в багатьох випадках зав’язуються цікаві розмови, та їх тут переказувати я не буду. В Катовіце ми вискочили серед автобану, на нас проїжджі водії дивилися як на інопланетян. Ми залізли на міст та поїхали в центр на трамваї, одноразовий проїзд у Катовіце 4,80 zl, в Кракові 3,80 zl.

   Катовіце – велике шахтарське  місто, в ньому немає цікавої старої архітектури. Тож ми навіть не знайшли на що подивитися. Зідзвонився зі своєю однокласницею Оксаною, вона вже років 6 живе в Польщі. Зустрілися, поспілкувалися. Проживання в хостелі обійшлося в 90 zl за двомісний номер http://www.hostelkc.pl/

Красивий дворик в нашому хостелі.

   Ввечері сходили на вокзал, подивитися звідки нам їхати завтра в аеропорт. Новий вокзал дуже красивий, поряд добудовують Galeria Katowicka.

    Найцікавіше почалося в понеділок. Вранці, не поспішаючи зібралися та пішли на вокзал. Автобус їхав в 9.30, ми прийшли – 9.40, наступний 11.30. Я був свято впевнений, що виліт в 13.00. Ми взяли таксі, так як варіантів не було. Водій хотів 120 zl, поїхали за 100. Автобусом квиток з одного обійшовся б у 23 zl. Таксист їхав 140-150 км всю дорогу, це нас, мабуть, і врятувало. Ми прибули в аеропорт, я ще водію кажу, що виліт в 13, прощаємось, заходимо в аеропорт, дивимось на табло: Checkin Closed! Аааа. Далі почався екшн. Побігли на Security Check, попросилися без черги…. ледве встигли. Фактично ми в остані хвилини, коли люди вже в літак сідали проходили безпеку. Добре, що не було автобусу, а в літак всі заходили з воріт. Якби ми сіли їсти на вокзалі, чи не брали таксі, чи ще щось, ми б просто не полетіли. Тож завжди все перевіряйте і не плутайте час. До речі, о 13 годині в нас мав бути виліт із Голландії, а з Катовіце 11.00.

   Переліт тривав менше 2 годин. Гарні краєвиди за вікном.

   В Ейндховені жара, аеропорт красивий. Автостопом добиратися ми не захотіли, тож варіантами були таксі в Амстердам чи автобус в Ейндховен, а звідти шукати прямий автобус з Ейндховена в Амстердам. І був прямий автобус з аеропорту Ейндховена в Амстердам. Таксі коштує 50 євро з кожного. Таксист збирає повну машинку і їде, ми обрали прямий автобус, він відправляється в певні години і коштує 27 євро в одно сторону, або 40 євро в дві. Взяли дві сторони і через годину поїхали. Перше враження від країни – Вау!!! Дороги по 3-4 полоси в одну сторону, природа. Всюди чистота, порядок.

   Автобус Phileas модульної конструкції, розроблений фірмою Advanced Public Transport Systems BV (APTS) на замовлення міської влади Ейндховена.    

   В Амсердам ми прибули десь після 16 години. Я всю дорогу йшов, фотографував та матюкався по польськи, душу розпирало від вражень. Це краса! Передати це все словами чи фото неможливо!

   З попереднього досвіду в Берліні вирішив купити карту із 3G інтернетом, але через ціну 20-25 євро передумав 🙂

Та і як потім виявилося – правильно зробив. Вайфаїв тьма.

Поїсти пішли в Hard Rock Café, далі попрямували заселятися в готель.

Завітали в Apple Store 🙂 Скажу наперед, ми зовсім не користувалися громадським транспортом і весь час ходили пішки. З одного кінця міста в інший.

   Готель EasyHotel – це заклад із мережі британської лоукост компанії, яка також володіє авіакомпанією EasyJet. Номери маленькі, але є все необхідне. Після готелю – гуляти. Амстердам називають велостолицею Європи. І це дійсно так. Велотрафік такий, що важко перейти дорогу. Велосипеди скрізь.

   Дуже грамотно розроблено інфраструктуру доріг. Автомобілів порівняно мало. Архітектура у місті дуже красива. Місто розташовано у гирлі річки Амстел. Власне назва Амстердам походить від назви річки та головної площі Дам, яку в свою чергу названо на честь колишньої дамби через річку Амстел. Через все місто проходять канали, через які побудовані містки, по каналах плавають різні човни. Місто називають “Південною Венецією”.

   В Нідерландах легалізовані легкі наркотики та проституція, але у спеціально відведених місцях, куріння маріхуани чи гашишу у так званих кофешопах, секс послуги у Кварталі червоних ліхтарів. Кофешопів за різними даними у Амстердамі понад 200. У кофешопі ви можете купити сигаретку із маріхуаною чи гашишем і прямо там покурити. Куріння за межами закладу заборонено. Але туристи курять і на вулиці. Цей запах повсюди. Попадалися люди, які починали курити з самого ранку. Вартісь “косячка” стартує від 3 євро. Місцеві працівники кофешопів із задоволенням Вас проконсультують. Також є “аптеки”, які називаються Smart шопами, там продаються галюциногенні гриби та інші “приколи”.

   “Офіси” повій (окрім як в самому кварталі Red light district) ми бачили у зовсім іншому кінці міста, вони розкидані по всьому місту. В самому кварталі туристи курсують туди-сюди як в супермаркеті, розгладаючи вітрини із дівчатами. Останні красиво позують, посміхаються та стараються заманити до себе. Багато хто каже, що там всі дуже страшні, це неправда, є дуже красиві та молоденькі. Дівчата працюють офіційно. Платять податки та за неперевіреною інформацією заробляють від 1000-15000 євро в місяць.

   За перший день дуже багато обійшли пішки.

   На будиночках в Амстердамі можна помітити ось такі гачки. Справа в тому, що двері в будинки дуже маленькі і за допомогою гачків в квартири піднімали вантажі та габаритні речі, зараз використовують автопідйомники.

   Другий день розпочався із пошуків кафе. Після сніданку попрямували на Albert CUYP Market.

Купити можна багато всього цікавого, від їжі і до велосипеда. Після базару знову піша прогулянка по чудовому місту!

Автомобілістам залишається все менше місця та прав 🙂

Затишні вулички.

Вулиця Дамрак. Там багато цікавих будинків та хороших кафе.

Люди ДУЖЕ привітні та життєрадісні. Готові допомогти. 

Кафе, в якому ми поснідали вранці (булочка із сиром та шинкою, маленький кекс та кава – 9 євро).

Накурені діти та поліцай, який штрафує малого, за те що він попісяв у парку 🙂

На вулиця є ось такі чоловічі туалети.  

   На третій день вирішили взяти велосипеди, так як за попередні дні дуже багато ходили пішки. Вартісь оренди на добу складала 15 євро, оренда прямо в готелі. Заплановано:

• покататися на велосипеді по місту
• Vondel Park
• Museumplein
• Flower Market (Базар тюльпанів)
• Проплисти на човні по каналах

   Vondel парк просто надзвичайний, він заслуговує на окрему публікацію. Люди в парку релаксують, займаються спортом, і навіть сексом. Так, в найбільшому парку Амстердама дозволено займатися сексом :), проте є правила, яких потрібно дотримуватися: заборонено поблизу дитячих майданчиків, в денні години та опісля привести в порядок місце подій 🙂

   По парку ходили пішки. Коли на парковці відмикали велосипеди, в одному спустило колесо. Яка проблема знайти помпку у місті, де роверів більше чим населення. Трошки часу на це пішло. Я питав прохожих, продавців у магазинах. Один продавець таки порадив, де знайти магазин із великами і там можна напомпувати.

   Сфотографуватися біля символу Амстердама було у списку ToDo, як у Берліні біля CheckPoint Charlie.

   Круїз каналами на човні – це дуже красиво. Можна побачити Амстердам та його красу із зовсім іншого, протилежного боку. Це не описати.

   Ввечері я ще покатався на велосипеді сам. Було бажання потрапити у музей авіації, та він виявився дуже далеко. TripAdvisor іноді тааак бреше 🙂 і не туди заводить.  

   На четвертий день ми прокинулися о 5 ранку, так як автобус на Ейндховен відправлявся о 7.15. Пішки пройшли з одного кінця Амстердаму в інший. В Ейндховені було кілька годин в аеропорті, там гарна тераса для споглядання літаків.

   Після прильоту в Катовіце одразу на бусику поїхали в Краків, там ще зустрілися із моєю рідною сестрою Олею та її чоловіком Андрієм. А ввечері автобусом поїхали у Львів. Поїздка була чудова. Голландія та Амстердам зокрема дуже сподобалися. Амстердам став одним із улюблених міст, куди ще обов’язково повернуся із коханою. Адже залишилося багато місць, де не побував 🙂

На завершення хочу дати декілька порад людям, які планують поїздку в Амстердам.

1. Хоча б один день гуляйте по місту пішки. Далі беріть на прокат велосипед. Це коштуватиме 10-15-20 євро на добу, залежно від фірми. Користуватися міським транспортом дорого та непрактично. Інфраструктура велодоріжок, велосвітлофорів дуже розвинена. Все зручно і просто.

2. Харчуватися краще самим, купуючи та готуючи вдома, якщо знімаєте квартиру. В ресторанах досить дорого.

3. Пиво в кафешках коштує від 4 євро, а десь і взагалі більше шести, і це за 0,33. Тож багато не поп’єш. Можна купувати в маркетах, де 0,33 коштує від 1,5 євро. Пити пиво на вулиці заборонено, штрафують. В парках – дозволено.

4. Мобільний інтернет купувати не варто. Коштуватиме в районі 20 євро за гігабайт (10 євро картка, та 10-15 євро за гігабайт трафіку). WiFi інтернет доступ є практично у всіх кафе, в аеропортах, вокзалах, в деяких автобусах та іноді на вулиці.

Якщо ви бачите таку вивіску

то можна підключатися. Система працює так, що ви лайкаєте сторінку закладу і у Вас є доступ до інтернету. Тож не забудьте потім почистити лайки сторінок на фб, бо будуть спамити на стрічці.

5. Моя улюблена тема – оплата картками. Коли я їхав у Амстердам, то чув, що там не приймають нечіповані картки. Насправді це залежить від точки. Нечіповані картки приймають, але тільки у туристичних місцях та великих ресторанах. Наприклад у HRC, готелі та у прокаті човнів мою нечіповану картку прийняли, а у супермаркетах тільки чіп. Навіть термінали мають заклеєний приймач стрічки.

 Але все не так просто, бо іноді термінали просто не акцептували навіть чіповані картки з невідомих причини. В багатьох кафе не приймають ніякі картки крім голландських, так як із всіх інших платять великі комісії і закладам це просто не вигідно. В сувернірних лавках можна розрахуватися тільки від певної суми: 10, 25 євро. Але і тут можуть приймати тільки чіп, або термінал взагалі відхилить Вашу картку. Тож варто запастися кешем, бо знімати в банкоматі досить невигідно!

6. У багатьох готелях вайфай інтернет платний, пошукайте чи до Вас “добиває” щось із сусідніх кафе, сходіть туди. Отримаєте ключ і відповідно безкоштовний інтернет.

7. В Кварталі червоних ліхтарів не можна фотографувати, охорона може у Вас відібрати камеру та викинути в канал. Дівчата починають кричати, закривати штори, тощо. Вичитав цікаву пораду: вішаєте камеру на живіт, до руки проводите тросик і фоткаєте, правда кадри виходять погані 🙂

8. Якщо надумаєте піти у Вондель Парк, їдьте туди на велосипеді, він просто величезний. Так зможете більше побачити. Набрид велосипед, замикаєте його і йдете пішки. Про цей парк зроблю окремий фоторепортаж.

9. Чорношкірі не люблять коли їх фотографують і починають злитися, не робіть цього. Більшість людей фотографуються із задоволенням, але не варто нагліти 🙂

10. Більшість велосипедів, на яких їздять місцеві – хлам. Так як для них це повсякденний транспорт. Велосипеди дуже крадуть. На чорному ринку це найбільш ходовий товар. Тож добре замикайте та пильнуйте свій велосипед.

11. В безкоштовних журналах та картах міста є талони на знижки в кафе, на човни і т.д. Варто скористатися. В готелях теж є дискаунти в різні кафе і не тільки. Країна дорога, тож знижки дуже доречні.

12. Навігація. TripAdvisor Offline City Guide + карта Амстердама. Іноді програма бреше, може не туди завести. Потрібно мати паперову карту і свій маршрут планувати заздалегіть, щоб не втрачати час на бродіння кругами.

13. Якщо Ви прилетіли в Ейндховен, то є автобуси які курсують в Амстердам. Їздять за розкладом. Вартість в одну сторону 27 євро, в дві сторони 40.

14. Поплавайте на човні по каналах. Але не першого дня, а останнього. Це доповнить враження про місто. Вартість 18 євро за 75 хвилин на невеликому човні, за 20 євро на великому човні Hop-On Hop-Off, на який можна сідати/сходити протягом дня.

15. Якщо Ви плануєте їхати автостопом, раджу готуватися. Рекомендую ресурс http://hitchwiki.org/

І для тих, хто дочитав до кінця – бонус 🙂 Відео з “круїзу” каналами Амстердаму.

Stay tuned! 🙂