Електронні платежі по-українськи

   Мене не перестає дивувати як туго і повільно електронні платежі входять в наше повсякденне життя в Україні. Крім того багато сервісів роблять такі платежі незручними та нецікавими. А насправді має економити час в чергах, зберігати нерви. Наприклад Укрзалізниця не так давно зробила можливість купувати квитки онлайн, правда на багатьох маршрутах все ще треба йти в касу і обмінювати електронний квиток на “справжній”. Причина – відсутність необхідної кількості сканерів на всіх потягах. Ну але з електронним квтком вже хоч без черги в касі… З’являється все більше можливостей оплачувати комунальні послуги через інтернет.

   Чомусь в багатьох електронних платежах ставлять комісії. Такі шуки знижують привабливість інтернет оплати для кінцевого споживача. Раніше оплата мобільного зв’язку була безкомісійна, тепер починають знімати додаткові гроші. А ось кінотеатр Кінопалац бере комісію за електронну покупку квитків на сеанси. Блін, де логіка? Навпаки треба популяризувати електронні покупки, так як вони економлять час клієнта, розвантажують каси, пришвидшують процес та сприяють розвитку бізнесу.

1. За що платити сервісний збір? Покращенням умов онлайн покупки треба заохочувати користувача. А тут?

А ось на минулі вихідні їздили в Кам’янець-Подільський і так як ми люди зайняті, щоб не стояти в чергах, квитки купували онлайн на сайті ticket.bus.com.ua  І ось що мене знову неприємно вразило.

2. За що на кожному квитку доплачувати 10 гривень 30 копійок???

Тобто якщо їде сім’я з двома дітьми, то вони мають доплатити крім вартості квитків ще понад 40 гривень. А ще квитки потрібно піти і обміняти в касі на інші, бо електронні не котіруються! WTF?

Все це жлобство, як на мене, яке замість популяризувати та розвивати прогрес в нашій країні перетворюють все це на заробляння грошей на рівному місці. Чи я не правий? Пояність мені, будь ласка, що це за комісії та сервісні збори, буду дуже вдячний!