Його інструменти: гиря, щітка, ключі від горищ та залізні дроти, а пам'ятник на центральній площі Мукачева встановили на його честь 12 червня 2010 року. Сьогодні він взяв нас з собою на один з дазів міста. Російсько-українською з сильним угорським акцентом, Берталон Товт розповів нам трохи про себе та життя. 1. Пам'ятник Щасливому Сажотрусу Берталону Товту, […]
Для мене стає традиційним подорожувати Україною в блог-турах. Раніше ми вже їздили в Кам'янець-Подільський та Тернопіль, а цього разу, на запрошення Туристично-інформаційного центру м.Мукачево вирушили в Мукачево. Добратися туди можна на поїзді за 4 години і 60 гривень, в плацкарті.
Про цих хлопців та їх вироби я дізнався кілька років тому на Різвяному ярмарку. З того часу перепробував багато їх смаколиків. І ось, завдяки подрузі yellow_mamba, вдалося побувати у них на виробництві.
В 2012 році, під час перебування в гостях у Варшаві, я був вражений оплатою банківськими картками із безконтактною технологією. Після повернення додому почав цікавитися, чи можна в нас виготовити таку картку і чи є під цю технологію інфраструктура.
Восени 2016 року я нарешті побував в Одесі. В місті-герої маю купу друзів, кликали в гості не раз і все ніяк. І ось нарешті завдяки моїм дорогим друзям Ігору та Ірі таки вдалося з'їздити на кілька днів. Сьогодні я хочу показати Вам Одесу в написах, які там зустрічаються на кожному кроці. Можливо ще буде пост про […]
Кілька років тому, в далекому 2011 році я купив свою першу дзеркальну камеру. Тоді все хотілося фотографувати. І одного разу, прогулюючись на стадіоні СКА я відзняв серію кадрів. Хотілося показати людям, як цей, колись чудовий спортивний комплекс повільно занепадає. В дитинстві я, сестричка та наш татусь багато часу гуляли на цьому стадіоні. Поруч був наш садок, […]
"Apple вже не торт, або чому я не куплю сьомий айфона та прошний макбук 2016 року". Останім часом улюблена компанія не перестає мене розчаровувати. Почалося все із їх годинника Apple Iwatch. Який виявився цяцькою, яка нічого не може без айфона і батарея ледь доживає до вечора, за умови активного використання.
В Чорнобильську зону я мріяв потрапити вже багато років. Напевно з тих пір, як дізнався про цю, одну із найбільших катастроф людства і почав цікавитися як це сталося. Передивився багато фільмів та перечитав статей. І ось нарешті цієї осені я там побував. Під катом багато фоток та мало тексту 🙂
