Стамбул зі Львова

   В Стамбул поїхати планували давно, та завжди з’являлися інші плани, і подорож відкладалася. А ось цього літа, в перших числах липня, зловив квитки за $68 в дві сторони за одного зі Львова. Таку можливість не можна було пропустити. Квитки взяли на листопад. Крім коханої зі мною поїхали сестра з чоловіком. Ми шукали квартиру на airbnb.com, нічого підходящого не знайшли. Тож обрали готель через booking.com Номера резервували на початку жовтня, двомісний обходився на 4 ночі у 184 Євро. І це дуже добре, бо за тиждень до подорожі (а я житло бронюю в останні дні перед поїздкою), номер коштував 625 Євро, а курс був 20…

 

• Для оплати транспортних послуг раджу купити Istanbul картку, яку можна поповнювати. Такий спосіб оплати буде дешевшим порівняно з електронними квитками або жетонами.. Поповнити картку можна в спеціальних автоматах чи кіосках. Про транспорт можна прочитати тут.

   Виявилося, що човен до Eminönü ходить тільки до 20:40, тому ми подадлися на Karaköy, а звідти пішки до нашого готелю. Турки великі жартівники, скажу я Вам. Коли ми знайшли наш готель, у вікнах було темно, двері зачинені. До нас підійшов турок і запитав, чи ми бронювали номер, а почувши нашу відповідь, сказав, що його зачинили на ремонт, на місяць. Чесно кажучи я “висадився”. Шукати ввечері готель, та щей по курсу 20 грн за євро….Але в один момент чувак сказав, що жартує і показав, як дойти до головного входу. Фух. Ввечері трошки погуляли без камер і склали плани на завтра.

1. Наступного ранку, після сніданку, ми попрямували до Базиліки Цистерни. Це старовинне водосховище, яке було не так давно відкрите для туристів. Вхід вартує 20 лір. Фотографувати можна, але без використання штатива. Бояться, напевно, що наштампуємо відкриток 😉

2. Кажуть, якщо подивитися в очі Медузи Горгони, то окам’янієш. Дивився через призму фотоапарата, раз це пишу – то це безпечно 😉

3. Голуба мечеть, одна із найголовніших об’єктів у Стамбулі для туристів. Ми в середину не заходили. Таких місць для молитви, за різними даними, у Стамбулі понад 2 чи то 3 тисячі.

4. Але ж красиво!

5. Перед намазом мусульмани миють ноги та босоніж заходять до мечеті.

6. У дворі Голубої мечеті багато туристів.

7. Охорона на вході в замок Топкапи.

8.    

9. Продає відкритки. Стамбул – великий базар. Всюди щось хочуть тобі продати.

10. Замок Топкапи. В середину ми не заходили, адже треба багато часу, а місто велике і часу мало 🙂 Вхід на територію коштує 30 Лір, в гареми ще 15.

11. Ось так ходять мусульманки. Не всі, звісно. Закрите все тіло, тільки очі відкриті.

12. І їм це подобається.

13. Смаколики.

14. Стамбул – місто котів. Вони тут всюди. На вулиці, в кафе, на парах в універах. Їх годують та бережуть.

15. Автомобілісти їздять та паркуються на тротуарах. Ситуація в рази гірша Львова. Ось поліція вирішила скоротити дорогу. Стовпчики повсюду.

16. Нова мечеть. (Yeni Cami)    

17. Рибний ринок за Галатським мостом. Тут продають смачнющий balik ekmek (риба в булці). Ціна 6 Лір. Готують на корабликах.

18. Поруч з корабликами малесенькі столики. Кумедна картина.

19. Галатський міст – міст рибаків. Їх тут незліченна кількість. А під мостом купа ресторанів, де Вам приготують свіжовиловлену рибку.

20. Трапляються такі цікаві персонажі. Супермен-вікінг 😀

21. Місцями місто брудніше Лісабону.

22. У Стамбулі сучасний транспорт. Але по пішохідній вулиці Істікляль, яка є найтуристичнішою, їздить старовинний трамвайчик. Нагадує Португалію.

23. Також є багато Християнських Церков. Ось одна із них. Церква Святого Антонія Падуанського (St. Antuan Katolik Kilisesi)

24. В середині церкви.

25. На вулицях багато безхатченків і прохачів. Буває, що цілими сім’ями жебракують. Сумно, а іноді страшно.

26. Комуністична партія Туреччини.

27. Площа Taksim.

28. Іноді вулички йдуть круто вверх. Ми майже всі дні ходили пішки. Натоптували великі дистанції.

29. І знову нагадує мою улюблену Португалію.

30. Таких сходинок багато в Лісабоні.

31. Ото зарядка кожного дня підніматися вверх.  

32.  Мечеть Kılıç Ali Pasha Complex

33. Як Вам спосіб транспортування булочок?

34. Переходимо знову міст, а невтомні рибаки працюють.

35. Правда, як виявилося, частина їхнього улову придатна хіба для котів. Хоча трапляютья і великі рибини.

36. Між берегами курсують “маршрутки”. Вартість переправи 2,15 Ліри. Ціна як на автобус і трамвай.

37. Погода в ті дні була дощова. Та це не зіпсувало настрою та вражень від навколишньої  краси.

38.   

39. Японці.

40. Оп-па, знайомі обличчя. Вони і тут калимлять! 😀

41. В багатьох магазинах є по кілька терміналів різних банків. Повний резерв. Банкомати теж стоять рядами.

42. А це мінарет. Використовується для закликання мусульман на молитву. Маленька мечеть має 1 мінарет, середня 2. Найбільша  має 9 мінаретів, розташована в Мецці, в Саудівській Аравії – Мечеть Аль-Харам. Голуба мечеть має 6 мінаретів, Айя Софія – 4. Раніше на мінарети піднімалися муедзини, служителі при мечеті, які в певний час закликали віруючих до молитви, читаючи азан. Згідно з ісламським переданням, перший муедзин (абіссінець Біляль) був призначений самим пророком Мухаммедом. Зараз на мінарети ніхто не піднімається, молитва може йти в записі або читатися в мікрофон. Біля нашого готелю теж була мечеть, перший заклик о 5:30. Тож я просинався дуже рано… 😉

43.  Акведу́к (лат. aquaeductus — водогін) — споруда для подачі води до населених пунктів або зрошувальних полів з більш високого місця, у вузькому сенсі — міст чи естакада з водоводом (трубою чи каналом) для переведення трубопроводів або каналів через балки, річки та дороги.

44. Закинутий будинок.

45. Скрипаль.

46. У Львові було щось схоже на вулиці Коперника.

47. Місто налічує понад 20 мільйонів мешканців. Людей багато завжди і всюди.

48. Що кидається в око і вражає: стамбульці постійно п’ють чай. Всюди. На роботі, вдома, на перекурі. Чай в них порошковий. Нам розповіли, що міські жителі не можуть без чаю. Це як наркотик. Якщо не випити чаю, болітиме голова 🙂

49. Купили собі на пам’ять такі турецькі чашечки, тепер чаюватимемо з них довгими зимовими вечорами.

Згодом я ще розповім про транспорт, Стабмул з висоти пташиного польоту, базари, вечірнє місто. Найцікавіше попереду!

P.S. Дякую за доповнення Дмитру Новікову.

Stay tuned!