Намет в Карпатах, або сходження на Кукул

   Мої поїздки в Карпати завжди виглядали так: добирання в основному машиною, ночівля в котеджі, перебування 2, або більше дні. Якщо і ходили в гори, то це були одноденні маршрути на Парашку, Лопату чи Маковицю (Яремче). Тож коли мене друзі запитали, чи був я колись в поході з наметами – соромно було зізнатися, що ні. На запрошення спробувати такий вид подорожі я із задоволенням погодився. Цікаво та новий досвід. В мене не було ніякого туристичного спорядження, навіть спеціального взуття, поїхав в звичайних кросівках на тонкій підошві та сіті наплічником на 34 літри. А ще якось тупанув і навіть не взяв з собою посуд. Але це був мега-чудовий похід, за який я дуже вдячний всім і кожному окремо. Крім позитивних емоцій та вражень з поїздки почерпнув багато інформації про спорядження, пакування, життєві ситуації в горах і тд. Але про все по порядку! 🙂

   Почалися наші пригоди вночі з п'ятниці на суботу в Рахівському поїзді. Коли вже збиралися спати, вагон зятягнуло димом так, що важко було дихати. В каюті провідниці пищить сигналізація, мигають лампочки і все в диму, а самої "принцеси" немає. Як виявилося згодом, вона розпалила пічку, не відкрила повітряну заслонку і весь дим пустила у вагон. Далі аварійна зупинка, відкривання вікон електриком!!! для провітрювання (чомусь в наших потягах вони намертво зачинені) і ми продовжили свій маршрут в Карпати. Вранці нас доправили машиною в село Вороненко, звідки і почався наш піший маршрут. 

1. Трек виглядав ось так. Але насправді пройшли більше, просто в один момент були без GPS і не записували 🙂Screen Shot 2016-05-01 at 16.33.15

   Погода в той день була чудова і це було надважливо для мене, так як я не мав підходящого взуття. Взуття! Це напевно найперше і найважливіше, на що варто звернути увагу до походу в гори. Я не експерт, тому не буду Вас вантажити інформацією, взуття має бути водонепроникним та зручним. В іншому випадку для Вас найцікавіший похід стане жахливим випробуванням. Ну і штани мають бути не джинси. Але я пішов в джинсах, так як крім них маю лише шорти та брюки. Але то таке.

Основним завданням було дійти на полонинку Кукул, там розбити намети та заночувати. По дорозі знаходити Крокуси (Шафран) та фотографувати їх.

1. Початок дороги з села Вороненко.20160416-IG4U9479

2. Красиві краєвиди.​20160416-IG4U9480

3.  20160416-IG4U9484

4. На виході з села в нас з'явився колега. 20160416-IG4U9486

5. Іноді, щоб скоротити дорогу ми йшли навпростець крутими підйомами. Це кльово!20160416-IG4U9487

6.20160416-IG4U9489

7.20160416-IG4U9499

8. Далі дорога була в одне задоволення. Взагалі весь похід був на розслабоні 🙂 Починають з'являтися колиби пастухів, де прості туристи можуть заночувати.20160416-IG4U9502

9. З погодою просто пощастило. Хоча прогнозували дощі і були думки не їхати. 20160416-IG4U9504

10.20160416-IG4U9510

11.20160416-IG4U9514

12. Праворуч наглядно показано, як вирубують ліси в Карпатах.20160416-IG4U9515

13. На вершинах ще лежить сніг.  20160416-IG4U9525

14. Відгадайте, що це за гора?20160416-IG4U9529

15. Видніється наша дорога по хребтах. 20160416-IG4U9532

16. 20160416-IG4U9533

17. Вказівники. 20160416-IG4U9535

18. Нарешті почали виднітися крокуси і ми кинулися їх фотографувати. Через що наш маршрут трішки затягнувся по часу. 20160416-IG4U9540

19. Витончені та ніжні. 20160416-IG4U9544

20. 20160416-IG4U954621.20160416-IG4U9547

22. Полянки з шафраном, найдорожчою смаковою приправою, занесеною в червону книгу. 20160416-IG4U954823. Львів … Крокус, відкритий для світу 😀20160416-IG4U956024. Сезон закінчується, тому частина квіточок вже попадало. А за тиждень до нашого приїзду було красивіше. Зараз же, коли пишу цей пост, думаю їх в рази менше, якщо ще є.20160416-IG4U956725.20160416-IG4U957426. Великі дрова.20160416-IG4U957727.20160416-IG4U958028. По дорозі на Кукул ми помітили ось такі колиби та пішли на розвідку. В середині була пічка та ліжка. Тут не було вітру та хороша присадибна ділянка. А ще поруч ліс. Вирішили сюди повернутися, якщо не складеться з Кукулом.20160416-IG4U9584

29. Стодола.20160416-IG4U958530. Поруч було багато інших колиб, та всі вони були без коминів, відповідно без печей.20160416-IG4U958631. Прям ціле дике село.20160416-IG4U958832. Вказівники-орієнтири по полонимам.20160416-IG4U959133. А попереду дорога. Надзвичайно свіже повітря та велич гір просто заворожує!20160416-IG4U959634. Горіла трава. Яким чином? Люди палять? Для чого?20160416-IG4U960635.20160416-IG4U9608

З листопада і до цієї поїздки я не брав в руки свій улюблений фотоапарт. І в дорогу я його взяв без заряджання і з однією батареєю. І в обід першого ж дня він розрядився. Далі фотографував на айфон. І для чого було тащити… На полонині Кукул всі колиби були зайняті. І так як був сильний вітер, ми вирішили повернутися на полонину Середню в нашу облюбовану колибу. І якраз добре встигли, бо із Вороненко з нами йшла група киян, коли ми повернулися в колибу, вони теж дійшли, та ми були перші. 🙂 Далі пиляли дрова, а частина команди пішла гуляти. Носити колоди на плечах на гору важко, але це чудове кардіо. Взагалі в поході помітив, наскільки зросла витривалість. Походи в спортзал та правильне харчування дають своє! Коли частина команди повернулася з прогулянки, то настала наша черга йти в гори гуляти, а вони взялися готувати вечерю. 

36. Видніються Говерла та Петрос. 20160416-IMG_1648

37. По дорозі на гору Кукул надибали сніг. Круто, в квітні. Хоча в реаліях глобальних змін погоди таке можливо і у Львові.20160416-IMG_1659

38. Крім снігу багато снарядів, як погашених, так і невикористаних. Артефакти війни. 20160416-IMG_1660

39. Хлопці щось обговорюють. Вони бувалі "гірняки".20160416-IMG_166640. Виглядало, що збирається на дощ. Але злива так і не почалася. Айфон, та навіть найкраща камера не передасть красу, яку я намагався зафільмувати на цьому кадрі. 20160416-IMG_166841. Наша ціль. Всього лиш 4 моя вершина в Карпатах – гора Кукул, 1539 метрів. Кукул — це невеликий хребет з найвищою однойменною вершиною, яку обступає густий ліс. На хребті чимало місць для пасовиськ і влітку всі гуцульські колиби зайняті — тут пастухи варять полонинський сир.​20160416-IMG_166942. 20160416-IMG_167143. Навіть якщо Ви не любитель ходити в гори, то всеодно не закохатися в такі краєвиди неможливо!20160416-IMG_1672

Ввечері нас чекала чудова вечеря. Мммм, яке все смачне в горах, на свіжому повітрі в чудовій компанії та приготоване на вогні. Це щось. Намет ми таки розбили, правда в колибі, тому це получилося не зовсім трушно. Та наступного разу зробимо по правильному. Вранці вирушили до Ворохти, звідки потягом мали повернутися у Львів.

44. Наша чудова команда! Народ, Ви круті, хороші та цікаві люди! Спілкуватися з Вами одне задоволення. Почерпнув від Вас значно більше інформації та натхнення, ніж Ви собі можете уявити 🙂20160417-IMG_168145. Сніг і крокуси. 20160417-IMG_168346. У Ворохті мене вразила лікарня. Та машини швидкої допомоги. Невже вони ще не ходу???20160417-IMG_168447.20160417-IMG_168548.20160417-IMG_168649.20160417-IMG_1688

   Взагалі поїздка вийшла кращою, ніж я очікував і вже хочеться знову в гори. Всіх вражень я передати не можу, та і багато тексту люди не люблять. І якщо Ви дочитали досі та передивилися фотки, велике Вам спасибі. Для себе виніс багато корисного. Буду купувати трекінгове взуття, штани та палиці для ходи. О так, палиці, типу лижних. Раніше я не розумів, що і для чого це в горах. Але вони справді полегшуть ходьбу і частково розвантажують ноги, як при підйомі так і на спусках.

Подорожуйте!

Долучайтеся у Facebook

та отримуйте все найцікавіше у власну стрічку новин!

 

 

Subscribe!
Система Orphus UA TOP Bloggers