Мої враження про Берлін

   Я часто подорожую. Цього разу, їдучи експресом Берлін-Варшава, я таки завставив себе опублікувати свої враження та замітки.

   Берлін завжди був мені цікавим для відвідин, все-таки це столиця однієї із найрозвиненіших держав, а ще, як багато хто стверджує – одне із найдешевших міст Європи. Вибирали поїздку так, щоб вийшло дешево добратися з Варшави. У Варшаві у мене живе дуже хороший друг Ігор.

   Добратися із Варшави в Берлін можна дуже дешево автобусом «Polski Bus». «Polski Bus» – польська лоукост компанія, третій рік на ринку, в її парку 86 бельгійських автобусів «Van Hool», із wifi, туалетом, зручними сидіннями та культурними водіями :). Перевезення здійснюються в межах Польщі, а також в Берлін, Прагу та Братіславу. Вартість дороги 100 злотих з людини (іноді бувають акційні знижки, тож це ще дешевше). Час в дорозі 8 годин (виїхали в 23.00, прибули 8.00). Вартість добирання зі Львова в Берлін автобусом – 700 гривень, час в дорозі більше 20 годин. А враховуючи наш сервіс – це пекло! Авіапереліт взагалі не розглядався, адже вартість зі Львова – 1700 гривень, з Варшави 120-150 євро. Попереднє бронювання не розглядалося в силу специфіки поїздки: потрібно було потрапити спочатку до Варшави у справах, а потім якраз вихідні – можна їхати далі. Вартість дороги в одну сторону зі Львова у Варшаву становить 293 гривні автобусом, 1600 гривень літаком (без попереднього бронювання заздалегідь). Отже, квитки куплені, плани побудовані, їдемо. У Польщі я буваю часто, адже дуже люблю цю країну, а ще вона недалеко і добиратися туди дуже просто автотранспортом. Цього разу перетин кордону сягнув моєї рекордної тривалості – більше 5 годин. А все через наших українських водіїв-контрабандистів, які хотіли в обшивці стін провезти сигарети, а митники це якось вичислили і понеслося: обшук, оформлення. В результаті ми запізнилися на декілька годин. Це ціла окрема історія, після якої я не їздитиму з нашими перевізниками, якщо буде альтернатива.

   Переїзд з Варшави в Берлін був комфортним і непомітним. Зручно, я навіть поспав (хоча в транспорті спати не можу). Вранці ми прибули на вокзал і познайомилися із парою з Івано-Франківська, які вже не вперше були в Берліні. Їх зустрічала українка Іра, яка є жителькою цього міста. Вона привітно розповіла нам, які білети купувати, як пройти до метро та подарувала карту. Купувати картку із 3g інтернетом не рекомендувала, оскільки, за її словами, не вигідно і повсюду є wifi. Подякували та пішли шукати метро. Його не важко було знайти. Перша проблема з якою ми зіткнулися була покупка проїзного, а саме його оплата. Кас із живими людьми немає.

20130623-IMG_9213

   Автомат приймає тільки готівку (певні купюри) та картки, але увага: тільки «Maestro», «Girocard» i «Geki karta». В нас були дві «Visa» та дві «Mastercard», жодну автомати не сприймали, така ж ситуація була й у інших з черги (у французів, іспанців та китайців). В кіосках нам відмовилися розміняти 50 євро (слаcва Богу, що я прислухався до порад коханої Вікусі і таки взяв трошки кешу), тож довелося купити два малюсіньких батончика «снікерс» за 3 євро. Валідатор квитків, розташований одразу біля автоматів із продажем, працює по принципу усіх європейських міст – друкує дату. Турнікетів ніде немає.

   Поїхали на Potsdamer Platz. Був ранок. Шукали де поїсти. Все зачинено. Походили, подивувалися, які всюди гарненькі, новенькі таксі-мерседеси та пішли гуляти далі. Такої кількості мерседесів я ніколи не бачив. Народною машиною в Берліні можна сміло визнати «Mercedes» A class.

20130621-IMG_799720130621-IMG_800520130621-IMG_8012

   Дорогою до Aleksandr platz зустріли пару бувших москвичів, які пояснили нам, як швидко добратися на Aleksandr platz і ми поїхали на чудовому двоповерховому автобусі.

   Другою проблемою стала покупка 3G картки в магазині «Saturn». Ідея покупки картки виникла після того, як ми 2 години безуспішно намагалися знайти wifi у місті та закладах типу «Burger King» (в цьому фастфуді wifi я користувався в Будапешті, Варшаві, Відні), «McDonalds» тощо. Виникло враження, що WLAN не використовують в силу його непотрібності місцевому населенню. Щодо магазинів, то продавці не знали англійської мови, така ситуація мене переслідувала постійно. А консультант, який розумів англійську, сказав мені, що це мої проблеми, що не знаю німецької та відмовився допомагати. РЕАЛЬНО! В результаті залишилися без мобільного інтернету із осадом на душі. До речі, 1 гігабайт в пріпейд пакетах мобільних операторів в середньому коштує 10-15 євро. Вигідним є О2, невигідним «Vodafone», так як там треба покласти на рахунок 50 євро.

   Коли ми приїхали в Берлін в нас не було організованого житла, так як з мого улюбеного сервісу AirBNB (Дуже рекомендую його!!!) обрані мною варіанти житла були не доступні в ці дні, а бронювання на booking.com хостелу «злетіло», бо останній спробував верифікувати мою картку, а на ній немає грошей. Чого так роблю, розповім якось пізніше. Тож житло шукали в кафе «сидячи на вайфаї», який працює на 1 пристрій півгодини на добу (цінуйте українці, що в нас інтернет дешевше борщу і є скрізь). Ігор знайшов готель на booking.com, двомісний номер із душем, без сніданку за 73 євро на 2 ночі. Це вийшло дешевше хостела із твін номерами. Забронювали останній, часу до чекіну було ще кілька годин. Тож пішли на телебашту, яка розташована на Aleksandr platz та слугує оглядовим майданчиком для туристів.

20130621-IMG_8023

   Вартість квитка 12,5 євро. Продаються вони в атоматах через банківську картку, або в касі за готівку, проте доведеться вистояти у величезній черзі.20130621-IMG_802420130621-IMG_8026

   На ліфт, який розвиває швидкість 6 метрів за секунду і їдучи в якому закладає вуха, вистояли велику чергу, яка досить швидко розсмокталася 🙂

   Краєвиди із телевежі вражають: краса, велич, масштаби.20130621-IMG_803220130621-IMG_803320130621-IMG_8040

   Після телевежі погуляли по Aleksandr platz, ходили до червоної Ратуші та пішли шукати готель.20130621-IMG_8126 220130621-IMG_8145 2

   Метро в Берліні – тема окремої розповіді. Воно величезне, зручне та зрозуміле (хоча є плутанина з переходами між станціями). На метро ви можете добратися в будь-яку частину міста, адже воно є підземне гілки U та наземне з електричками S гілки. Користуючись останнім варіантом можна помилуватися Берліном.berlin_metro

Поселення в готель і далі гуляти містом. Почали шукати де можна поїсти, так як вже була 16 година, а ще не снідали. Поїхали в «Hard Rock Café Berlin» на Kurfürstendamm 224. І навіть там не працював вайфай.20130621-IMG_8168 3

Наступним по курсу був «Чекпоїнт Черлі». Це контрольно пропускний пункт в Берліні на вулиці Фрідріхштрасе, створений після розділення Берліна стіною.20130621-IMG_8181 2

   Щоб сфоткатися на КПП просять 2 євро з людини 🙂 Завітали в музей «CheckPoin Charlie». Подивилися та пішли.20130621-IMG_8203 2

Поруч із КПП винахідливі підприємці за 5 євро поставлять Вам в паспорт будь-який штамп з DDR. Я дуже хотів поставити й собі такий штамп коли планував поїздку, але напередодні начитався, що наші митники можуть визнати через такі відмітки паспорт недійсним, тож передумав. Далі безуспішні пошуки берлінської стіни із графіті (так, я погано підготувався і не знав, що вона не поруч :), прогулянка по місту. Добратися до готелю при існуючій системі транспорту чітко і просто. Їдеш, переходиш на наступну станцію та їдеш далі. Ось так і закінчився перший день знайомства з Берліном.

   Наступного дня, вранці, почали планувати, які місця відвідати, формувати маршрут. В готелі wifi виявився платним: 5 євро на добу за 1 пристрій, у нас 2 телефони та 2 ноутбуки, дорогувато. Але айтішники вони такі, купили на 1 пристрій, підняли свій вайфай і мали спокій 🙂 Маршрут наступного дня виглядав таким чином:

1. Берлінська стіна.

2. Ресторан «Москва» (просто хотілося сфоткати).

3. Рейхстаг.

4. Бранденбурські ворота.

5. KaDeWe.

6. Sony Center.

7. Музей техніки.

8. Тюрма Штазі.

  Розпочалося все з відвідин Берлінської стіни, тієї, що розташована на набережній біля моста. Mühlenstraße на перетині з Warschauer Straße і тягнеться на півтора кілометри. Про саму стіну писати не буду, так як про неї вже все написано.

20130622-IMG_8264 220130622-IMG_8268 220130622-IMG_8280 220130622-IMG_8285 2

  Дуже хотілося побувати в Рейхстагу.  Німецька влада є найпрозорішою в Європі. Тож цікаво було подивитися в яких умовах вони працюють.20130622-IMG_834620130622-IMG_8354

Для тих, хто планує туди потрапити: вхід безкоштовний, але потрібна попередня реєстрація.20130622-IMG_8367

Є два шляхи: вистояти недалеко від Рейхстагу чергу на реєстрацію в павільйоні чи онлайн реєстрація. Перший варіант не раджу, так як час можна використати на цікавіші речі. В силу проблем з наявністю хотспотів з інтернетом раджу заздалегіть пройти реєстрацію на сайті http://bundestag.de Ми так і не потрапили в Рейхстаг. Шкодую, та ще буде нагода. Далі пішли на Брандебурські ворота. Пофоткати. Купа народу, великі екрани, де прохожі давали інтерв’ю, поліція, машини. По дорозі від Брандебурських Воріт до Колони Перемоги зустрічалися різні цікаві персонажі, але це якось сприймалося нормально.

20130622-IMG_844220130622-IMG_845120130622-IMG_8457

Після останньої фотки відразу стало зрозуміло, яка подія відбуватиметься. Це було свято Крістофер-стріт. Гей парад. Після того, як пройшлися ці колони, місто перетворилося на сміттєзвалище. Сміття було більше як у фанзонах під час Євро 2012. Як оперативно прибирають місто Берлін – це просто супер. Пройшлися прибиральники, спецтехніка і скрізь чистота. Молодці. Хоча загалом місто досить брудне. Якщо Ви не в центрі, то все виглядає не так красиво.

20130622-IMG_913520130622-IMG_913720130622-IMG_8251 2

Побували в KaDeWe.20130622-IMG_9139

   Sony Center. Тут виставлено всі останні досягнення техніки від Sony. Я потестував музичні установки для iPod, поцикав Sony Nex 7, 3D відеокамеру, та домашні кінотеатри.

фото 1фото 2

Якщо щось сподобається, можете відразу придбати 🙂  Музей техніки та Штазі відвідати так і не встигли.

   На третій, останій день, було заплановано поїхати в Potsdam, який нам дуже рекомендували побачити. Напередодні ми дізналися за поїзд із Берліну до Варшави. Поїзд мав бути о 17.30. Покупку квитків запланували теж на сьогодні. Тож не так багато часу залишалося. Check out з готелю. Їдемо на вокзал. Так як сьогодні повинна бути подорож в зону транспорту C, купуємо квитки не по 6,5 євро за добовий (такий купували 2 попередні дні), а за 7 євро.

фото (1)

   Берлінський головний залізнодорожний вокзал Hbf вражає своїми масштабами. Він більший за Львівський аеропорт. У ньому вирує життя. Купа магазинів. Сюди курсує метро від Рейхстагу і Бундестагу та наземні потяги S гілок. Кас із живими людьми для купівлів квитків не знайшли, тільки автомати.

20130623-IMG_9215

Процедура дуже проста. Вибрали мову, звідки-куди, додаткові опції, оплатили карткою, отримали квиток. Все дуже оперативно. Правда переїзд з Берліна у Варшаву вже не був таким дешевим і обійшовся в 103 євро на двох, та й місця виявилися не такими як обирали – не біля вікна та без столів 🙂  Мабуть, не до кінця все правильно наклацали 🙂

З вокзалу на електричці подалися в Потсдам. Їхати приблизно 25 хвилин. Я категорично раджу відвідати це місто і виділити на нього не кілька годин, а кілька днів. Там дуже красиво! На виході з вокзалу стояв автобус «Hop-on Hop-off». Відразу підбігла жіночка і почала запрошувати на тур. Вартість екскурсії 15 євро з людини. Я подякував, обіцяв подумати. Після цього до мене підійшла дівчина з цієї компанії і почала розмовляти російською. Питаю звідки – Україна, Черкаси, кажу що я зі Львова, переходимо на українську. Порозмовляли 🙂 Клавдія, так її звуть, розповіла багато цікавого про Німеччину, Берлін і Потсдам зокрема. Живе в Німеччині вже 9 років. В результаті зробила нам дитячі квитки по 6 євро і ми вирушили на екскурсію. Містечко чудове. Палац Сан Сусі  просто божественний!

20130623-IMG_940120130623-IMG_940720130623-IMG_9438

Після повернення на вокзал знову подалися в Берлін на Hbf, а звідти на Варшаву. А зараз пишу свої замітки в експресі на швидкості 130 км/год.

Підсумовуючи поїздку можу сказати, що від Берліну чекав іншого. Не ліпшого, не гіршого. Просто іншого. Мені більше імпонує Варшава 🙂

Для тих хто збереться у Берлін хочеться дати кілька порад:

1. Складіть маршрут місць, які плануєте відвідати. Підготуйте карту, адреси, продумайте транспортні маршрути, що і куди.

2. Купіть добовий квиток. Він Вам окупиться. В багатьох Європейських містах діє система одноразового, денного чи кількаденного проїзного квитка на всі види транспорту в межах міста, або далі. По вартості такі квитки вигідніші, якщо Ви будете їздити більше 4 разів на день. В Берліні є 3 транспортні зони ABC. Для міста достатньо A та B. Якщо не плануєте в Потсдам чи ще кудись, то вартість квитка 6,5 євро. Із зонами ABC – 7євро. Діють ці квитки до 3 години ночі наступного дня. Одноразовий квиток коштує 1,4 євро. Це дешевше ніж їхні штрафи, які сягають 40 і більше євро, крім того Вас можуть внести в базу, тому наступного разу матимете проблеми із отриманням візи! Контроль таки ходить в найнеочікуваніший момент.

20130623-IMG_9204

Слава Богу що він не потрапив у той момент, коли ми зайцем їхали до станції де є білетомат, останніх дуже багато, але далеко не на всіх станціях, на яких Ви будете. Тож про квиток подбайте заздалегіть!

3. Зверніть увагу, що білетомати приймають тільки певні типи банківських карток: «Maestro», «Girocard» i «Geki karta» та певні номінали купюр. Тож майте готівку, в цьому місті без неї ніяк.

фото 3

4. Картки приймають не у всіх закладах, в яких зазвичай приймають в інших країнах.

5. Туалети платні. В автономних кафе та ресторанах безкоштовно. Якщо ви зайшли у «McDonalds» в торговому центрі, готуйтеся заплатити 50 євроцентів за похід до туалету в ТЦ. В Макдо його не буде 🙂 Така ж ситуація й на вокзалах, проте послуга дорожча -1 євро.

6. Якщо Ви розмовляєте не німецькою, рівень лояльності до Вас зменшується. Де б це не було. За вийнятком суто туристичних місць, де без Вас ніяк. Будьте готові, що Вас не розумітимуть. На питання: Do you speak English? Всі відповідали: A little bit  або Nicht verstehen!

7. Не сподівайтеся на wifi в кафе, вокзалах та людних місцях. Його там просто немає. А якщо десь і є, то він на півгодини-годину. Раджу придбати пріпейд 3G пакет із трафіком. Обійдеться 1Gb 10-15 євро. Але постійно онлайн. Купувати можна в «Saturn» та «Mediamarket» магазинах техніки, там цілі стенди з припейд пакетами, або в центрах обслуговування яких є досить. При покупці стартового пакету у Вас попросять паспорт та занесуть в базу Ваші дані, як в Росії.

8. Не пийте та не їжте в туристичних місцях. Там досить дорого.

9. Ціни на техніку дуже хороші, а згадати про такс фрі – пісня!

10. Зареєструйтеся заздалегіть для відвідин Рейхстагу на сайті https://visite.bundestag.de/BAPWeb/pages/createBookingRequest.jsf?lang=en Visit to the dome, обираєте час і реєструєтеся.

11. Якщо Вас група до 5 людей то можна брати «сімейні» квитки «Kleingruppenkarte» . Так дешевше.

12. Якщо будете відвідувати музеї, то в тих таки білетоматах можна купити картки http://www.visitberlin.de/ на 48 та 72 години. Крім проїзду на всіх видах транспорту вона дає знижки на 130 туристичних атракцій.

13. При посадці в автобус водіям потрібно показувати квиток. Не знаю чи це на всіх маршрутах.

14. Встновіть на телефон програму «TripAdvisor City Guides» та завантажте «Berlin». Дуже виручає, а в умовах відсутності мобільного інтернету взагалі незамінна!

15. Немає «зебр» на переходах, будьте обережні при перетині проїжджих частин.

16. Купіть євро в своїй країні. Обмін в Берліні дуже невигідний. Комісії шалені. А без готівки Вам буде важко.

17. Візьміть на прокат велосипед. Обійдеться 10 євро за добу, але швидше пересуватиметеся, більше побачите. Інфраструктура під велосипеди розвинена найкраще зі всіх міст, що я бачив до цього. Нормальна практика їхати з великом в метро, трамваї чи електричці.

18. Пиво можна пити, як мені здалося, всюди, але краще перевірити. Тож купуйте пиво в магазинах. Так дешевше, адже в кафе воно обійдеться від 3,5-5 євро.

Це був мій перший пост про подорожі. Коментуйте, критикуйте та лайкайте!

Stay tuned! 🙂

Долучайтеся у Facebook

та отримуйте все найцікавіше у власну стрічку новин!

 

 

Subscribe!
Система Orphus UA TOP Bloggers