Львів непопсовий: музей хвороб людини

   Я тут вирішив розпочати серію постів про непопсовий Львів, різні місцини, які є непопулярними серед туристів і від того цікаві для справжніх мандрівників та дослідників. Першим збирався опублікувати матеріал про Львівську цитадель, та після її зйомки форматнув не ту флешку 🙂 Тож сьогодні ми поговоримо про Музей хвороб людини, який функціонує при Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького на кафедрі патологічної анатомії та судової медицини.

Про сам музей я чув давно, але ніколи не планував його відвідати. І ось під час перебування у Львові мого друга блогера та мандрівника Олександра Лапшина, більш відомого в народі як puerrtto, ми вирішили потрапити в цю загадкову локацію. Я дістав контакти людини, відповідальної за музей і ми вирушили.

Особливо вразливих попереджаю одразу, що далі підуть фотографії, які можуть бути сприйняті не всіми. Готові? Тоді йдемо далі. В іншому випадку просто перейдіть на іншу сторінку.

1. Ми домовилися зустрітися біля пам’ятника Безсмертній доблесті лікарів.

2. Але так як нас ніхто не зустрічав, Саша запропонував зайти в корпус і пофотографувати інтер’єри. Збудований у 1892 році.

3. Історія Львівського медичного університету сягає 1661 року, коли 20 січня привілеєм короля Яна Казимира Львівська єзуїтська колегія була піднесена до рангу Академії з присвоєнням титулу Університету у складі чотирьох факультетів. Упродовж 1891–1898 рр. були збудовані та почали функціонувати нові навчальні корпуси та клінічні бази Університету: анатомофізіологічний, патологоанатомічний, хімічний, акушерства та гінекології, хірургії, внутрішніх хвороб, дерматовенерології, оториноларингології та ін. У березні 1900 р. відбувся перший випуск лікарів у кількості 16 осіб, серед яких було двоє українців — І. Полохайло і Я. Грушкевич. Через 100 років — у червні 2001 р. — дипломи про закінчення Університету отримали 775 лікарів, провізорів і медсестер.

4. Навчальна аудиторія. Як звідси щось можна чути? Місця для спання на парах 😀

5. Тут вчать анатомію людини.

6. Студенти готуються до пар, але ми не будемо їм заважати…

7. І попрямуємо на кафедру…

8. На стінах біографії видатних людей університету.

9. А ось і наша ціль. Музей хвороб людини заснував 1896 року професор-патологоанатом Андрій Обжут. Кілька експонатів він привіз із Карлового університету з Праги. Деяким понад 150 років — колекції пухлин очей, цирозу печінки, патології новонароджених. У музеї є архів протоколів розтинів столітньої давності. Зараз колекція музею попвнюється після розтинів тіл померлих в моргу поруч.

10. “Мертві допомагають живим” – такий напис латинською мовою зустрічає відвідувачів при вході до Музею.

11. Загалом музей налічує біля 2000 експонатів. 

12. Шафи.

13. Ось тут видно, які діти народжуються в наркоманів. Зараз кожна вагітна жінка має до 12 тижня вагітності стати на облік до лікаря. Останній спостерігає за вагітністю, проводить діагностику. У випадку наркоманів такого не проводили. Наслідки ми бачимо 🙁

14. 

15. Людська голова в розрізі.

16. Давність вражає!

17. Праворуч здорова легеня.

18. Силікоз – хвороба шахтарів та інших людей із шкідливою роботою.

19. Легені і туберкульоз. Страшна і поширена хвороба в Україні. Ліворчу – відкрита форма туберкульозу, праворуч – закрита.

20. IV стадія раку легень.

21. Зліва гастрит, справа – виразка шлунку. По центру банка із шлунком дитини з неблагополучної сім’ї. Дівчинка жива, та їй вирізали більшу частину шлунку, через те, що він весь з волоссям. Дитина смоктала своє волосся.

22. А Вам вирізали апендикс? Ось як цей орган виглядає.

23. Один із найскладніших органів людини – печінка. Фільтр для крові. По центру здорова печінка. По боках – ні!

24. Печінки алкоголіків. Жах.

25.   

26. Як виглядає печінка в середині. Її наповнили пластмасою, помістили в кислоту. Живі тканини розчинилися і ми бачимо як вигладають канали. Мішечок – жовчний міхур.

27. Кажуть, що це руки моряка, судячи по татуюванням. Їм біля ста років. В давнину кольорові тату були рідкісними, тому їх залишили для нащадків. Зараз ніякими татухами нікого не здивуєш.

28. Нома – омертвіння слизової оболонки шкіри щік, викликане гнилісною інфекцією. Розвивається найчастіше у різко виснажених, ослаблених дітей, які погано харчуються.

29. Людська рука в розрізі.

30. Скальп людини із дивним ростом волосся і дівчинка з надмірним оволосінням та сивим волоссям при народженні.

31. Сколіоз (викривлення хребта). Черепи забрали на інші кафедри.

32. Перші серцеві клапани. Вони були ненадійні.

33. Сучасніші клапани.

34. Розріз тіла дитини. Два серця.

35. Зліва пах гермафродита. Член та недорозвинена вагіна. Людина загинула в дтп кілька років тому.

36. Кілька років тому у Львові, в хірургії під час операції пацієнту зашили марлю. Помилково. Це стало причиною смерті людини 🙁

37. Ембріони.

38. Якщо на діагностиці видно, що плід розвивається неправильно, як на фото, то роблять аборт.

39. Колекція камінців із жовчних міхурів.

40. Самі міхурі із камінням. Часом мілкі камінці небезпечніші великих.

41. Коли ми потрапили сюди, то мені одразу пригадалися американські фільми жахів про розтини людей…

42. А це всього лиш ще одна навчальна аудиторія. Туди не можна, але якщо обережно…Тут студенти проходять практику.

43. Стіл ще із часів Польщі.

44. Умивальники з часів побудови корпусу університету. Написи на кранах на польській.

   Звичайно, що видовище не з приємних і від побаченого я не можу відійти вже кілька днів. Постійно рояться спогади в голові. Але це життя і реаліїї його. Починаєш розуміти, як важливо берегти здоров’я. Не курити, не вживати наркотиків та надмірно алкоголю. Займатися спортом. Бувають випадки, коли помирають і люди зі здоровим способом життя, але для чого провокувати організм ведучи нездоровий спосіб життя? Будь-який організм, якщо його травити довгий час може здатися і тоді наші з Вами органи можуть стати претендентами на експонати в ось такий музей. Тим, хто наважиться сходити туди, рекомендую послухати розповіді Володимира Федьківа, відповідального за музей. Бережіть себе.