Лісабон. День 2. Район Белем.

Попередні пости 1, 2.

   Другий день у Лісабоні розпочався із поїздки в район Белем. Раніше Белем був містечком, розташованим на північному березі річки Тежу, лише в 17 кілометрах від узбережжя Атлантичного океану.    Колись це місто була величезним портом, зараз про славне минуле нагадують лише пам’ятники. Дістатися в Белем можна на громадському транспорті, на трамваї №15 з площі Figueira. Можна ще доїхати електричкою. Архітектурний стиль, в якому збудовано пам’ятки – Мануеліну. В Белемі розташований один із найкрасивіших монастирів Португалії – Жеронімуш, збудований в цьому стилі. Його ми відвідали в останні дні перебування в Лісабоні. Про це ще буде. Мануеліну – стиль, який відноситься до полум’яної готики, яка була на піку в часи правління Мануела І та збереглася після нього. Цьому стилю притаманне використання морських тематик у деталях орнаменту: канати, якірні ланцюги, армілярні сфери, хрести Ордену Христа.

Ми прибули на 15 трамваї, вони сучасні, на відміну від інших маршрутів, які ми бачили. На фото зліва.

Перехід через місток до узбережжя.

Torre de Belém (Башта Белем)

Колись башта знаходилася посередині річки Тежу. Та з часом річка відійшла, і башта опинилася на березі 🙂 а Жеронімуш  був біля річки, а опинився далеко від води.

Місток до Башти. Вхід 3.50 Євро з людини. Ми в середину не пішли.

   В цьому районі дуже багато туристів.

Зайшли за музей. Там загоряла дівчина 🙂

Зміна караулу біля музею Museu do Combatente.

Йдемо по набережній.

Пам’ятник літаку.

Ponte 25 de April – висячий міст, який з’єднує Лісабон на правому та Алмаду на лівому берегах річки Тежу. Входить в 20 висячих мостів світу по довжині. Справа видніється статуя Христа Крішту-Рей – 28 метрова статуя, яка встановлена на височенному 82 метровому постаменті. Там ми ще побуваємо в наступних постах.

Спортсменка 🙂

“Човники”

Сочне графіті 🙂

Кущі алоє бачили?

Padrao dos Descobrimentos – 54 метровий момумент Відкритів, присвячений видатним португальським діячам епохи Великих географічних відкритів, який встановили на честь португальських мореплавців XV та XVI століття.

В річку викидають відходи 🙁 Сморід жахливий.

Крамнички з сувенірами. Гарні машинки використовують.

Більшість лавок у Лісабоні із каменю. Вони холодні, через це некомфортно сидіти на них. Але красиві, то факт.

Видніється монастир Жеронімуш. Аж не віриться, що колись, до землетрусу тут була вода, а тепер така красива бруківочка.

Чайки. Їх дууже багато.

Кущі та траву акуратно підрізають, все дуже доглянуте.

Вказіники.

Далі ми пішли поїсти і попрямували в Морський Музей, Museu de Marinha. Про нього буде окремий пост. Там величезна експозиція. Працює до 17 години. Ми прийшли в 16. Тож за годину мали все подивитися. Вхід 5 євро з людини. Музей вартий, щоб сходити.

Коли ми вийшли з музею в 17.20, сонце сідало.

Статуся Христа.

Дістали штатив і пробували робити вечірні фото. Мені треба новий штатив, існуючий вже не витримує вагу моєї фототехніки.

Далі буде більше.

P.S. Дякую Юлі Дідух за поправки неточностей!

Stay tuned:)

  • Anastasia Rays’ka-Ptashka

    А ти куштував їхні суперські тістечка “монахів”. Кращого заварного крему в житті не їла!

Долучайтеся у Facebook

та отримуйте все найцікавіше у власну стрічку новин!

 

 

Subscribe!
Система Orphus UA TOP Bloggers